Правові засади розшуку відповідача органами Національної поліції в цивільному судочинстві: проблеми теорії та практики

Анотація

У статті розглянуто правові та організаційні засади розшуку відповідача органами Національної поліції в цивільних справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, запо- діяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи та окреслено особливості взаємодії суду і органів, уповноважених на здійснення таких заходів. Розшук відповідача є важливим процесуальним інструментом, який дозволяє забезпечити своєчасний та ефективний розгляд справ, де відсутність сторони унеможливлює реалізацію права на судовий захист. Автор аналізує сутність цього інституту, його місце в системі цивільного судочинства та значення для забезпечення прав позивача.

Окрему увагу приділено процедурі організації розшукових заходів, яка передбачає послідовність дій від моменту отримання ухвали суду до встановлення місця проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Висвітлено етапи роботи уповноважених підрозділів, зокрема реєстрацію інфор- мації, формування розшукових відомостей, проведення оперативних перевірок та фіксацію резуль- татів. Підкреслюється роль сучасних інформаційних систем, які дозволяють об’єднати відомості з різних джерел, забезпечити швидкий обмін даними та уніфікувати процедуру.

У ході дослідження виявлено проблеми чинного правового регулювання, пов’язані з відсутністю чітких процесуальних строків, недостатньою узгодженістю між окремими підзаконними актами та потребою адаптації нормативної бази до сучасних технологічних можливостей. Запропоновано на- прями вдосконалення правового механізму розшуку, які передбачають оновлення підзаконних норма- тивних документів, чітке визначення алгоритму взаємодії між судом та органами Національної полі- ції, а також розширення інструментів для оперативного встановлення місця проживання (перебуван- ня) фізичних осіб - відповідачів.

Отримані результати мають вагоме практичне значення для правозастосовної діяльності, оскільки їх імплементація сприяє підвищенню ефективності розшукових заходів, оптимізації алгоритму дій уповноважених органів та забезпеченню належної координації між судом і підрозділами Національ- ної поліції України.