Енергетична інфраструктура: огляд нормативних та доктринальних підходів

Анотація

Енергетична сфера визнається однією з найважливіших складових національної системи стійкості.

Протягом останніх років Російська Федерація здійснює цілеспрямовані дії, спрямовані на руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури України, ураження зазнають різні електростанції, мережі, газові сховища тощо.

Модернізація та розбудова енергетичної інфраструктури виступають ключовими напрямами досягнення стратегічних цілей державного розвитку та виконання завдань, пов’язаних із відновленням інфраструктурних об’єктів.

Конструкція «енергетична інфраструктура» активно використовується в законодавстві. Хоча чинне законодавство України містить її легальне визначення, воно є досить обмеженим, що зумовлює існування різних підходів до його тлумачення та ускладнює формування єдиної термінологічної бази як у нормотворчій, так і в правозастосовній діяльності.

За результатами дослідження було проведено аналіз нормативних і доктринальних підходів до визначення поняття «енергетична інфраструктура», а також інших термінів, близьких за змістом і правовою природою.

Запропоновано авторське визначення «енергетичної інфраструктури», яке охоплює різні об’єкти призначені для видобутку, перетворення, транспортування, розподілу, зберігання та постачання енергетичних ресурсів та енергії, а також забезпечення безпеки, стабільності та безперервності функціонування енергетичної системи держави.

Обґрунтовано доцільність офіційного закріплення визначення «енергетична інфраструктура» на законодавчому рівні дозволить уніфікувати правозастосовну практику, забезпечить правову визначеність та сприятиме узгодженню нормативно-правових актів у сфері енергетики, а також критичної інфраструктури.

Враховуючи чинну нормативну базу, найбільш доцільним є закріплення цього поняття в Законі України «Про критичну інфраструктуру». Водночас більш деталізований опис та класифікацію енергетичної інфраструктури доцільно надати у документах стратегічного характеру.

Окремо відзначено, що при концептуальному оновленні законодавства, таке визначення може бути включено до можливих нових законодавчих актів, наприклад, Закону України «Про енергетику» або Закону України «Про основні засади забезпечення енергетичної безпеки України».