Державно-приватне партнерство як модель фінансування та реалізації будівельних проектів: сутність, переваги та недоліки

Анотація

У статті досліджено державно-приватне партнерство як модель фінансування та реалізації будівельних проектів, зокрема, його сутність, переваги та недоліки. Встановлено, що державно-приватне партнерство являє собою стратегічне співробітництво між публічним і приватним секторами з метою спільного вирішення соціально-економічних завдань та досягнення певних цілей, об’єднуючи ресурси, досвід і сильні сторони обох секторів для вирішення складних завдань і надання проектів і послуг громадськості. Доведено, що на сьогодні державно-приватне партнерство вважається одним із найперспективніших інструментів для залучення інвестицій у будівельну галузь України. Оскільки застосування цього підходу дає змогу ефективно реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти, водночас знижуючи навантаження на державний бюджет та забезпечуючи високу якість виконання робіт. При цьому, з’ясовано, що успішне запровадження державно-приватного партнерства у будівельній сфері сприяє модернізації інфраструктури, а також стимулює економічне зростання країни, що набуває особливої значущості в умовах активних бойових дій на території нашої держави. Також встановлено, що державно-приватне партнерство відкриває нові можливості для розвитку інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності економіки та забезпечення сталого соціально-економічного зростання. Водночас успіх державно-приватного партнерства залежить від ретельного регламентування, проектування, прозорих переговорів, справедливого розподілу ризиків і здатності враховувати як державні, так і приватні інтереси. Адже державно-приватне партнерство пропонує як переваги, так і недоліки у сфері розвитку будівельної галузі. Наголошується на тому, що з позитивного боку, державно-приватне партнерство можуть забезпечити підвищення ефективності, доступ до інновацій приватного сектору, розподіл витрат, розподіл ризиків, покращення надання послуг, прискорений розвиток інфраструктури, гнучкість та експертизу. Однак, є також потенційні недоліки, які слід враховувати. До них, зокрема, віднесено, порівняно вищі витрати, відсутність державного контролю та прозорості, нерівномірний розподіл вигод, а також політичні та правові ризики. Ключовим тут є досягнення балансу між ефективністю приватного сектору та контролем з боку державного сектору, що передбачає внесення відповідних законодавчих змін.