Міжнародні та транснаціональні злочини: концептуально-правові парадигми та виклики протидії й превенції (на прикладі злочину агресії та тероризму)

Анотація

Вказується, питання розмежування і взаємозв’язку правових понять «міжнародні» і «трансна- ціональні злочини» сьогодні набуває особливої важливості та потребує невідкладного вирішення. Адже поряд із позитивними наслідками зростання транскордонної мобільності та стрімкого розвит- ку інформаційних технологій спостерігаються і негативні тенденції. Зокрема, виникають та поши- рюються принципово нові гібридні форми збройних протистоянь, які кардинально відрізняються від традиційних конфліктів та формують додаткові загрози для міжнародної і національної безпеки.

У статті досліджуються теоретичні та практичні аспекти розмежування міжнародного та тран- снаціонального злочинів на прикладі злочину агресії та тероризму. Автор аналізує сутнісні харак- теристики цих правових феноменів для чіткого визначення меж між категоріями та формування концептуального підходу до їх співвідношення. Особлива увага приділяється ролі тероризму як методу і засобу вчинення збройної агресії та обговорюється сучасна дискусія щодо можливості віднесення тероризму до категорії міжнародних злочинів, що підкреслює необхідність уточнення критеріїв його кваліфікації. Незважаючи на історичну давність агресії та тероризму, дослідження механізмів превентивних заходів, правового регулювання та протидії цим явищам залишається надзвичайно актуальним у сучасних умовах глобалізації та гібридних конфліктів. Автор наголо- шує на потребі комплексного підходу, який включає розвиток міжнародного співробітництва у зборі доказів, посилення законодавчих та поліцейських механізмів, а також впровадження пре- вентивних програм і наукових досліджень причин радикалізації. Такий підхід дозволяє сформу- вати наукову основу для подальших досліджень, вироблення практичних рекомендацій та вдоско- налення механізмів протидії, що забезпечує ефективне розмежування міжнародних і транснаці- ональних злочинів та запобігає підміні понять у національній та міжнародній юстиції. Зроблено висновок, що ця проблематика залишається актуальною, дискусійною і потребує подальшого наукового опрацювання та розвитку правових і превентивних інструментів у глобалізованому та гібридному середовищі.