Альтернативна (невійськова) служба: проблеми і перспективи

Анотація

Мета статті – визначити правові засади альтернативної (невійськової) служби у сучасних умо- вах повномасштабної російської збройної агресії проти України.

У статті з’ясовано, які проблеми виникають у сфері правового забезпечення альтернативної (невійськової) служби під час повномасштабної російської збройної агресії. Проаналізовано пра- вові підстави проходження альтернативної служби. Визначено та проаналізовано колізію, яка виникає між релігійними переконаннями деяких громадян і оборонними потребами держави в умовах воєнного стану. Розглянуто необхідність гармонізації національного законодавства про альтернативну невійськову службу з міжнародними стандартами, встановленими Європейським судом з прав людини, Венеційською комісією та Комітетом ООН з прав людини. Особливу увагу приділено питанням пропорційності тривалості альтернативної та військової служби, а також подоланню дискримінації щодо невіруючих осіб, чиї переконання також виключають використан- ня зброї. Висвітлено проблеми відсутності адекватної юридичної відповідальності за порушення порядку проходження альтернативної служби та застарілість переліку видів діяльності для її про- ходження, які не відповідають сучасним викликам і потребам суспільства.

Констатовано, що існуючі правові механізми не повною мірою відповідають потребам пра- вового режиму воєнного стану. Запропоновано напрями реформування законодавства, зокрема: встановлення збалансованої процедури реалізації права на альтернативну невійськову службу; розробка оновленого переліку видів діяльності з урахуванням потреб воюючої держави; імпле- ментація ефективних механізмів відповідальності, що були б пропорційні заходам відповідально- сті військовослужбовців. Підкреслено, що унормування цих питань є важливим не тільки з точки зору права, а й для підтримки суспільної злагоди, зміцнення довіри до державних інститутів та створення нової архітектури міжнародної безпеки. Акцентовано увагу на тому, що зміни в зако- нодавстві та практиці проходження альтернативної служби матимуть не лише національну, а й загальноцивілізаційну цінність.