Функції цивільно-правової відповідальності в контексті розвитку штучного інтелекту: традиційні аспекти та нові горизонти

Анотація

У статті проведено комплексний аналіз функцій цивільно-правової відповідальності в умовах інтенсивного розвитку та широкого впровадження систем штучного інтелекту (ШІ). Розглянуто сутність та призначення цивільно-правової відповідальності в цифрову епоху.

Проаналізовано, як усталені функції об’єктивного права (регулятивна та охоронна) та цивільно-правової відповідальності (компенсаційна та превентивна) проявляються та набувають нового значення у контексті взаємодії з ШІ-системами. Особливу увагу приділено співвідношенню регулятивної та охоронної функцій. Показано, що Акт про штучний інтелект (AI Act) Європейського Союзу є яскравим прикладом реалізації цих двох функцій. Визначено, що регулятивна функція в AI Act виступає як передумова для реалізації охоронної функції, кінцевою метою якої є ефективний захист здоров’я, безпеки та основоположних прав осіб від потенційно шкідливих наслідків використання ШІ.

Вперше запропоновано розширити або уточнити традиційне розуміння регулятивної функції права в епоху ШІ, виділивши три нові форми її втілення, які є відповіддю на актуальні технологічні виклики:

• інноваційна – означає, що правові механізми мають не гальмувати, а стимулювати розробку безпечних і відповідних етичним вимогам систем ШІ – через заохочення найкращих практик і перетворюючи відповідальність з реактивного інструмента на механізм формування відповідальних інновацій;
• координаційна – забезпечує формування єдиних вимог до функціонування цифрового ринку, гармонізує правила відповідальності за шкоду від ШІ на міждержавному рівні, що критично для транскордонних ШІ-систем і сприяє передбачуваності та стабільності цивільного обороту;
• етико-правова – забезпечує справедливість і правопорядок у цивільних відносинах, спонукаючи розробників та операторів ШІ до етичної поведінки, формуючи відповідальність, підтримуючи довіру до інструментів ШІ та інтегруючи етичні принципи в правові механізми, зокрема через визначення умов відшкодування завданої шкоди та обставин, за яких допускається звільнення від відповідальності.

Проведене дослідження підтверджує, що компенсаційна функція залишається найбільш актуальною і фундаментальною також і в контексті цивільно-правової відповідальності з елементом ШІ. Наголошено на важливості взаємодії регулятивної функції об’єктивного права з превентивною функцією цивільно-правової відповідальності. Така взаємодія проявляється в обов’язкових системах управління ризиками, вимогах до якості даних та підвищенні «ШІ-грамотності» суб’єктів для мінімізації потенційних загроз ще до їхнього виникнення. Також продовжено дискусію щодо каральної функції цивільно-правової відповідальності.