Функції цивільно-правової відповідальності в контексті розвитку штучного інтелекту: традиційні аспекти та нові горизонти
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.2.34Ключові слова:
цивільно-правова відповідальність, штучний інтелект, ШІ, функції цивільно-правової відповідальності, компенсаційна функція, каральна функція, превентивна функція, регулятивна функція, охоронна функція, AI Act, форми втілення регулятивної функції, інноваційна, координаційна, етико-правова функції, цифрова епохаАнотація
У статті проведено комплексний аналіз функцій цивільно-правової відповідальності в умовах інтенсивного розвитку та широкого впровадження систем штучного інтелекту (ШІ). Розглянуто сутність та призначення цивільно-правової відповідальності в цифрову епоху.
Проаналізовано, як усталені функції об’єктивного права (регулятивна та охоронна) та цивільно-правової відповідальності (компенсаційна та превентивна) проявляються та набувають нового значення у контексті взаємодії з ШІ-системами. Особливу увагу приділено співвідношенню регулятивної та охоронної функцій. Показано, що Акт про штучний інтелект (AI Act) Європейського Союзу є яскравим прикладом реалізації цих двох функцій. Визначено, що регулятивна функція в AI Act виступає як передумова для реалізації охоронної функції, кінцевою метою якої є ефективний захист здоров’я, безпеки та основоположних прав осіб від потенційно шкідливих наслідків використання ШІ.
Вперше запропоновано розширити або уточнити традиційне розуміння регулятивної функції права в епоху ШІ, виділивши три нові форми її втілення, які є відповіддю на актуальні технологічні виклики:
- інноваційна – означає, що правові механізми мають не гальмувати, а стимулювати розробку безпечних і відповідних етичним вимогам систем ШІ – через заохочення найкращих практик і перетворюючи відповідальність з реактивного інструмента на механізм формування відповідальних інновацій;
- координаційна – забезпечує формування єдиних вимог до функціонування цифрового ринку, гармонізує правила відповідальності за шкоду від ШІ на міждержавному рівні, що критично для транскордонних ШІ-систем і сприяє передбачуваності та стабільності цивільного обороту;
- етико-правова – забезпечує справедливість і правопорядок у цивільних відносинах, спонукаючи розробників та операторів ШІ до етичної поведінки, формуючи відповідальність, підтримуючи довіру до інструментів ШІ та інтегруючи етичні принципи в правові механізми, зокрема через визначення умов відшкодування завданої шкоди та обставин, за яких допускається звільнення від відповідальності.
Проведене дослідження підтверджує, що компенсаційна функція залишається найбільш актуальною і фундаментальною також і в контексті цивільно-правової відповідальності з елементом ШІ. Наголошено на важливості взаємодії регулятивної функції об’єктивного права з превентивною функцією цивільно-правової відповідальності. Така взаємодія проявляється в обов’язкових системах управління ризиками, вимогах до якості даних та підвищенні «ШІ-грамотності» суб’єктів для мінімізації потенційних загроз ще до їхнього виникнення. Також продовжено дискусію щодо каральної функції цивільно-правової відповідальності.
Посилання
Постанова Касаційного господарського суду в складі Верхового Суду від 18 лютого 2020 р. у справі № 905/866/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87735405.
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Офіційний вісник України від 26.09.2014 – 2014. № 75. Т. 1. Стор. 83.
Artificial Intelligence Act. Regulation (EU) 2024/1689 of The European Parliament and of the Council. Brussels, 12.7.2024. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj/eng.
Карнаух Б.П. Функції цивільно-правової відповідальності. Вісник Одеського національного університету. Серія: Правознавство. 2012. Т. 17. Вип. 1–2. С. 71–79.
Канзафарова І.С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні: дис. … док. юрид. наук: спец. 12.00.03. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. Київ, 2007. 453 с.
Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law. URL: https://www.law.kuleuven.be/personal/mstorme/2009_02_DCFR_OutlineEdition.pdf.
Легеза Ю.О. Розуміння цивільно-правової відповідальності. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 2. С. 118–125.
Баранова Л.М., Сиротенко С.Є. Глава 14. Цивільно-правова відповідальність. Цивільне право: підручник: у 2 т. / В.І. Борисова (кер. авт. кол.), Л.М. Баранова, Т.І. Бєгова та ін.; за ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. Харків: Право, 2011. Т. 1. С. 360–387.
Примак В.Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2005. 208 с.
Prymak V., Koreniuk O., Poharchenko T. Joint functional focus of models of civil liability for damage inflicted on patients. International Journal of Criminology and Sociology. 2021. Vol. 10. P. 393–399.
Павлюк Н.М. Проблемні питання класифікації функцій цивільно-правової відповідальності. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 2. С. 182–185.
Микитин В.І. Цивільно-правова відповідальність за порушення майнових прав інтелектуальної власності : дис. канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2016. 224 с.
Ківалова Т.С. Щодо визначення поняття цивільно-правової недоговірної (деліктної) відповідальності. Вісник прокуратури. 2008. № 11. С. 99–107.
Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Р. О. Шпирка

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.