Поняття та класифікація юридичних гарантій у сфері зайнятості населення

Автор(и)

  • Р. С. Шелудяков кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного, міжнародного та приватного права, Національний університет «Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-5964-5861
  • Н. Г. Артюх здобувачка освіти 4 курсу денної форми навчання, Криворізький факультет Національного університету «Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0009-0004-3897-5337

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.2.33

Ключові слова:

юридичні гарантії, зайнятість населення, безробітний, гарантії, класифікація юридичних гарантій

Анотація

У статті розкрито сутність та класифікацію юридичних гарантій у сфері зайнятості. Визначено, що під юридичними (правовими) гарантіями у сфері зайнятості населення розуміється система закріплених правовими нормами юридичних засобів та/або способів, які забезпечують реалізацію, охорону та захист прав особи у сфері зайнятості. Встановлено, що за сферою дії юридичні гарантії у сфері зайнятості можна поділити на: 1) національні юридичні гарантії у сфері зайнятості населення; 2) міжнародні юридичні гарантії у сфері зайнятості. Міжнародні юридичні гарантії у сфері зайнятості населення можуть бути розподілені на такі групи: юридичні гарантії у сфері зайнятості, що містяться у міжнародних (загальносвітових) правових актах; юридичні гарантії у сфері зайнятості, що закріплені у європейських правових актах; гарантії у сфері зайнятості, які містяться у правових актах, прийнятих міжнародними організаціями у сфері зайнятості. Якщо юридичні гарантії визначати на національному рівні, за юридичною силою юридичні гарантії у сфері зайнятості поділяються на: конституційні гарантії; гарантії, що передбачені кодифікованими нормативно-правовими актами; гарантії, що передбачені іншими Законами України; гарантії, які містяться у підзаконних нормативно-правових актах. Встановлено, що гарантії у сфері зайнятості передбачені як Конституцією України (конституційні), так і нормами трудового права України (галузеві). Загальні юридичні гарантії у сфері зайнятості можна поділити на загaльні (основні); спеціальні (додаткові). В систему загальних юридичних гарантій також входять інституційні, процесуальні, матеріальні гарантії у сфері зайнятості населення. Запропоновано додатково класифікувати юридичні гарантії у сфері зайнятості населення залежно від суб’єкта, на які вони поширюються на: громадян України; іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні; осіб, визнаних в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту; осіб, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також тих, що одержали дозвіл на імміграцію. Або ж за правовим статусом учасників правовідносин у сфері зайнятості населення, юридичні гарантії можна додатково розмежувати на ті, що розповсюджуються: на безробітних; на особу, яка шукає роботу; на громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Посилання

Студеннікова І. Ринок праці в умовах війни: демографічні виклики для України. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3909003-rinok-praci-v-umovah-vijni-demograficni-vikliki-dla-ukraini.html (дата звернення: 09.08.2025).

Конституція України від 28 червня 1996 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 (дата звернення: 09.08.2025).

Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. К.; Ірпінь: Перун, 2002. 1440 с.

Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. К.: Аконіт, 2000. Т. 2. 912 с.

Тлумачний словник української мови. URL: https://eslovnyk.com/%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%8F.

Бабій Б.М., Бурчак Ф.Г., Корецький В.М., Цветков В.В. Юридичний словник. К.: УРЕ, 1983. 872 с.

Погорілко В.Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні / В.Ф. Погорілко, В.В. Головченко, М.І. Сірий. Київ: Ін Юре, 1997. 52 с.

Кучинська О.П. Поняття гарантій забезпечення прав учасників кримінального провадження. Адвокат. 2012. № 7 (142). С. 4–8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/adv_2012_7_1.

Сорочишин М.В. Нові форми прояву дискримінації у сфері роботи. Трудове законодавство: шляхи реформування: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. Харків: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2013. С. 83.

Богачова Л.Л. Юридичні гарантії прав і свобод людини і громадянина в європейському та національному праві. Державне будівництво та місцеве самоврядування. Випуск 22. 2011. С. 56–70.

Лазор Л.І. Актуальні проблеми кодифікації трудового законодавства. Актуальні проблеми права: теорія і практика : зб. наук. праць. 2005. № 6. С. 3–8.

Яковенко Р.В. Міжнародно-правові стандарти забезпечення зайнятості населення. Науковий вісник публічного та приватного права. Випуск 1-1. 2016. С. 201–205.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (дата звернення: 09.08.2025).

Про зайнятість населення: Закон України від 5 липня 2012 року № 5067-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 (дата звернення: 09.08.2025).

Положення про Державну службу зайнятості: Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 16 грудня 2020 року № 2663. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1305-20#Text (дата звернення: 09.08.2025).

Безусий В.В. Правове регулювання працевлаштування в Україні: автореф. дис….канд. юрид. наук: 12.00.05 / Безусий В.В.; Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна.– Харків, 2007. С. 21.

Шабанов Р. Поняття та класифікація правових гарантій у сфері зайнятості населення. Національний юридичний журнал: теорія і практика. 2014. С. 124–128.

Ковач В.О. Державна політика зайнятості населення в умовах ринку праці. Публічне управління. 2020. 2 (22). С. 93–104

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-14

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право