Нормативність права в юридичному позитивізмі

Анотація

Проблема нормативності права є однією з центральних у сучасній філософії права, вона сто- сується обґрунтування зобов’язальної сили норм права та джерела їхньої значущості. Особливо гостро проблема нормативності права стоїть для юридичного позитивізму. Оскільки з позиції су- часної природи людини як розумної, свободної, творчої істоти факт наявності державного приму- су або походження норми від держави не є достатнім для визнання над собою сили позитивного права. Більш того для юридичного позитивізму ця проблема має не просто теоретичне значення – вона є перевіркою спроможності підходу пояснити нормативну природу права без звернення до метафізичних або моральних засад. Невирішеною залишається проблема змістовного наповнення категорії нормативності в межах української теорії права. Це зумовлює необхідність вивчення першоджерел відомих представників школи юридичного позитивізму. У статті досліджено чоти- ри концепції юридичного позитивізму, що по-різному відповідають на це питання: Джона Остіна, Ганса Кельзена, Герберта Гарта та Джозефа Раза.

Згідно з концепцією Дж. Остіна, джерела нормативності права лежать у звичці підкорятися суверену та загрозі застосування санкції. Такий підхід ототожнює зобов’язальний вплив права із реальною чи потенційною загрозою зла (примусу). Г. Кельзен обґрунтовує нормативність з точки зору логіки нормативного порядку: норма є смисловим значенням висловлювання про належне, а її обов’язковість забезпечується через ієрархічну систему норм, джерелом нормативності яких є засаднича норма, яка є гносеологічним припущенням. Г. Гарт пояснює нормативність права через соціальний факт, що полягає у реалізації з боку інституцій правила визнання, визначаючи існу- вання певних норм як права. Нарешті, Дж. Раз пов’язує нормативність із авторитетною природою права, в межах якої правові приписи надають суб’єкту захищені та ексклюзивні підстави для дії, що є кращими моделями за особисті міркування або інші соціальні норми.

Показано, що в межах юридичного позитивізму нормативність права не зводиться до одного джерела, а може мати різні підходи до обґрунтування. Це дозволяє по-новому осмислити природу нормативності права як особливого правового феномена та окреслити перспективи її досліджен- ня в юридичній науці.