Принцип верховенства права як засадничий принцип правової держави

Автор(и)

  • Г.О. Попадинець кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-1701-0830

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.5.42

Ключові слова:

права людини, законодавство, нормотворчість, справедливість, державні органи, юридичний позитивізм, судова система

Анотація

У статті проведено аналіз принципу верховенства права як засадничого, базового принципу створення і функціонування правової держави.
Зазначено, що сутність та зміст цього принципу і до сьогодні залишається незрозумілим не тільки пересічним громадянам, а й більшості правникам, що є недоліком вищої освіти.

Наголошено, що згідно ст. 1 Конституції, Україна є правовою державою. Головними ознаками правової держави є конституційне закріплення основних прав і свобод людини і громадянина, розвинена система законодавства, верховенство конституції, розподіл влади, незалежні суди, прі- оритет норм міжнародного права над національним, висока правова культура і правосвідомість державних діячів і населення.

Зазначено, що принцип верховенства права закріплено у ст. 8 Конституції України і характе- ризується низкою ознак, таких як пріоритет прав людини, відповідність закона праву (панування правових законів), правової визначеності та обмеження державної влади правом.

Встановлено, що Конституція України не розкриває зміст верховенства права і не пов’язує верховенство права із верховною силою норм самої Конституції. Основним призначенням цього принципу є забезпечення прав і свобод людини і громадянина у відносинах з державною владою та державними органами.

Зазначено, що право, з позицій юридичного позитивізму, є сукупністю правил поведінки, норм, які дані людині державною владою, тобто виписані законодавцем, що в юридичному позитивізмі право і закон ототожнюються.

З’ясовано, що верховенство права нерозривно пов’язане з пріоритетом прав людини, що пе- редбачає визнання прав людини вищою соціальною цінністю. Панування у державі правових за- конів передбачає дотримання конституційної вимоги про правовий характер законів.

Зауважено, що право і нормотворчість не тотожні один одному, нормотворчість лише один з проявів права. Безпосереднім проявом реалізації принципу верховенства права є «зв’язаність» та «обмеження» діяльності всіх трьох гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової основними правами особи.

Зазначено, що правова держава характеризується незалежною судовою системою.

Посилання

Великий енциклопедичний юридичний словник /За ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшу- ченка. 2-ге вид., переробл. і доповн. К.: Вид-во «Юридична думка», 2012. 1020 с.

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua.

Інтерв’ю з М. Козюброю. Верховенство права. Законодавчий бюлетень. Київ 2005.

Колодій А. Принципи права України: Монографія. К.: Юрінком Інтер, 1998. 208 с.

Заєць А. Принцип верховенства права (теоретико-методологічне обґрунтування). Вісник Академії правових наук України.1998. № 1. С. 3.

Дзюбенко О.Л. Ідея верховенства права в контексті відомчого нормотворення. Наукові записки Києво-Могилянської академії. Юридичні науки Том 64. Юридичні науки. 2007. С. 70–73.

Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. К.: Парламент- ське вид-во, 1999. 309 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-14