Проблема обґрунтування наукового статусу апріорних понять в контексті їх гносеологічної природи (підхід Марбурзької школи права)

Анотація

Звертається увага на епістемологічний та гносеологічний зв’язок систем філософії права різ- них періодів розвитку науки. Зокрема, гносеологічної системи Марбурзької школи права кла- сичного періоду з метафізикою права в системі практичного розуму Еммануїла Канта. А також вплив підходу неокантіанців, щодо трактування належної природи юридичного відношення, на становлення некласичної науки.

У якості проблеми, розглядається можливість обґрунтування апріорної категорії асtіо, в якості однієї з основних, що задає належний вимір правової реальності. Така категорія виступає як логічний пріус, що уможливлює міжсуб’єктну модель спілкування, характерну для деонтологічного ряду пізнання.

Зокрема, аналізується метод школи, що позиціонується, як орієнтування етики в фактах юри- дичного досвіду. Показано, що таким фактом для марбуржців виступає догма римського права, зокрема її пандектна система ХІХ ст. Аналіз аналагону в догмі права, на основі якого філософами здійснюється орієнтування в фактах юридичного досвіду, дає можливість зробити висновок, що вся система догми могла виступати в якості фізичної основи для гносеологічної філософської інтерпретації. Але тільки поняття договірного зобов’язання в догмі права містить суб’єкт-суб’єк- тне відношення осіб з приводу речей і тому може виступити орієнтуючою формою для міжсуб’єк- тної моделі спілкування в філософії права. Саме апріорне поняття договірного зобов’язання і є виразом категорії асtiо, що задає належний вимір правової реальності та інтерсуб’єктну модель спілкування. Проте, науковий статус цієї категорії потребує додаткового обґрунтування з різних напрямків філософії та теорії права.

При висвітленні проблемного питання розглядаються наступні положення: Онтологічна та де- онтологічна моделі праворозуміння в класиці і некласиці; Неокантіанці і гносеологія; Процедура орієнтування в фактах досвіду як пізнавальний метод; Проблема аналагону; «Особи», «Речі» як апостеріорні та апріорні категорії; Особливості інтерпретації базових категорій права/ Наслідки орієнтування філософії та теорії права в базових категоріях метафізики; Проблема обґрунтування наукового статусу категорії аctio.