Процедура добору суддів органів конституційної юрисдикції в Україні та Румунії: порівняльно-правовий аналіз

Анотація

Вказується, протягом часу інститут органів конституційної юрисдикції здобував все більшо- го значення та поширення. Це відбулося внаслідок еволюції від концепції правової держави до моделі конституційної держави права, де Конституція утвердилася як найвища правова норма державного устрою.

Процедура добору суддів Конституційного Суду – це процес, який регулюється жорсткими вимогами, він є ключовим елементом у підтримці нашої демократії та поваги до Конституції. Процес відбору суддів Конституційного Суду має ґрунтуватися на принципах прозорості, неза- лежності та об’єктивності як стовпів, що складаються з суддів, які мають чесність та відданість, необхідні для захисту демократичних цінностей та основних прав. При формуванні конституцій- ного суду важливо узгодити та збалансувати дві потенційно протилежні потреби, а саме: незалеж- ність органу конституційної юрисдикції від втручання органів державної влади та забезпечити професійні стандарти й доброчесність судді органів конституційної юрисдикції.

Конституційний Суд відіграє основоположну роль у захисті прав громадян і нагляді за закон- ністю нормативно-правових актів. Важливість цього органу призвела до того, що обрання його членів стало питанням суспільного інтересу, з акцентом на прозорість та придатність кандидатів.

Процес оцінювання кандидатів до Конституційного Суду відзначається скрупульозністю та строгістю. Етапи відбору включають огляд професійної кар’єри, оцінку досвіду, особисту співбе- сіду та оцінку етики. Цей багатовимірний підхід спрямований на забезпечення того, щоб ті, хто обіймає ці посади, були підготовленими, етичними особами, відданими захисту конституційних принципів. Цей акцент на компетентності та досвіді має важливе значення для забезпечення того, щоб ті, хто обіймає ці посади, мали здатність та знання, необхідні для неупередженого та ефек-
тивного тлумачення та застосування Конституції.

Однак процес не обходиться без критики. Деякі сектори стверджують, що все ще існують про- галини в прозорості. Також було наголошено на необхідності посилення механізмів оцінювання для гарантування доброчесності тих, хто займатиме такі трансцендентні посади.