Доступ до правосуддя в аспекті Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача»

Анотація

У статті проведено аналіз Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Дослідження здійснено крізь призму концепції доступу до правосуддя, що є одним із основоположних принципів та гарантується статтею 41 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Автором виділено та проаналізовано низку ключових проблемних аспектів, які виникли із прийняттям зазначеного Закону.

Автор проводить системний аналіз основних положень Закону, розглядаючи їх крізь призму забезпечення ефективного судового захисту як публічних, так і приватних інтересів. Особлива увага приділяється обов’язку внесення на депозитний рахунок суду вартості витребовуваного майна, що є однією з основних процесуальних перешкод для звернення органів державної влади та місцевого самоврядування. Обговорюється неузгодженість між Цивільним кодексом України та Цивільним процесуальним кодексом України, що призводить до суперечливої судової практики. Порушується питання гармонізації матеріального та процесуального законодавства, оскільки процесуальні аспекти регулюються через норми матеріального права, що спричиняє неоднозначну судову практику. Важливою проблемою, яку порушує автор, є неурегульованість питання відшкодування вартості майна при перегляді рішень судами апеляційної та касаційної інстанцій, а також проблематика витребування майна з тимчасово окупованих територій на даний час та у майбутньому. Зроблено висновок, що незважаючи на позитивне спрямування досліджуваного закону, його застосування створює суттєві перешкоди для доступу до правосуддя органів державної влади та місцевого самоврядування. На основі проведеного аналізу автор пропонує конкретні шляхи вдосконалення законодавчого регулювання, зокрема гармонізацію Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, врегулювання строків звернення до суду залежно від виду об’єктів нерухомого майна, а також інтеграцію депозитних механізмів у систему забезпечення позову.