Правові засади діяльності національних інституцій з прав людини в державах Південної Європи

Анотація

Вказується, у контексті європеїзації правових механізмів для України особливе значення має практика країн Південно-Східної Європи (Албанії, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Чор- ногорії, Північної Македонії та Сербії), які вже здійснили або перебувають у процесі європей- ської інтеграції, одночасно трансформуючи власні правові інститути відповідно до європейських стандартів.

Досліджено становлення та правові засади національних інститутів з прав людини (далі – НІПЛ) в державах Південної Європи (Албанії, Боснії та Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Чорного- рії, Північній Македонії та Сербії). Встановлено, що у південноєвропейських державах інституції з прав людини займають ключове значення у системі захисту прав людини, при цьому особливу роль відіграють уповноважені з прав людини. Здійснено аналіз діяльності НІПЛ в державах Пів- денної Європи (Албанії, Боснії та Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Північній Македо- нії та Сербії), їх залученість до Європейської мережі національних правозахисних установ. Про- ведено огляд відповідності інституції з прав людини в державах Південної Європи Паризьким принципам ООН.

Виявлено, що у Боснії та Герцеговині проведено ряд реформ – запроваджено централізова- ні реєстри, інститут безкоштовної правової допомоги, внесенні зміни до закону про позасудове провадження з точки зору їх відповідності міжнародним стандартам, проте ще існують певні перешкоди та недоліки як у змісті, так і в застосуванні нормативних актів, які необхідно усунути для створення ефективної системи запобігання та ліквідації явища безгромадянства. У Албанії виявлено проблему із публічністю в діяльності омбудсмана, зокрема останній офіційно опри- люднений звіт на сайті за 2021 рік. Встановлено, що основна діяльність омбудсмена Болгарії як національного превентивного механізму зосереджена на місцях, де перебувають особи позбавле- ні волі, або де особи затримуються чи розміщуються в результаті дії або за згодою державного органу. Виявлено, що в звіті Європейської Комісії в розділі про основні права зазначається, що Чорногорія ще не запровадила комплексної системи моніторингу та збору даних для оцінки рівня впровадження законодавства, політики та стратегій у сфері прав людини.