Система правового регулювання захисту об’єктів критичної інфраструктури в Україні: сучасний стан та напрями удосконалення

Анотація

Стаття присвячена правовому регулюванню забезпечення захисту критичної інфраструктури. Автором у статті поставлено за мету дослідити теоретико-правове регулювання процесів забезпе- чення функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури, визначити окре- мі проблемні питання, пов’язані з недосконалістю правових засад у цій сфері, та запропонувати шляхи їх вирішення.

Досліджено розвиток і впровадження законодавчих та нормативно-правових актів, які регла- ментують діяльність у зазначеній сфері. На підставі аналізу ретроспективи розвитку правового регулювання захисту об’єктів критичної інфраструктури та критичної інфраструктури загалом зроблено певні висновки щодо наявного масиву нормативно-правових документів, які регламен- тують зазначену діяльність, та відповідності їх положень нормам міжнародного права. Також ви- значено, які з положень потребують подальшого вдосконалення, доопрацювання або доповнення.

Зокрема, зазначається, що у сфері захисту національної системи критичної інфраструкту-ри державою проведено значну роботу з розробки та імплементації законодавчих і норматив- но-правових актів, які регламентують відповідну діяльність. У результаті сформовано правовий базис, основу якого складають Конституція України, Закон України «Про критичну інфраструк- туру» та галузеві (секторальні) нормативно-правові акти. Розвиток правового регулювання на- ціональної системи захисту критичної інфраструктури був обумовлений різними факторами, починаючи з проблем природного й техногенного характеру і завершуючи викликами, спри- чиненими збройною агресією РФ, воєнними діями як на території України, так і на територіях окремих об’єктів критичної інфраструктури, а також кібератаками на них або на окремі галузі критичної інфраструктури. У своїй більшості нормативно-правові акти приймалися «точково» та стосувалися окремих об’єктів критичної інфраструктури. Вони були характерними для тієї чи іншої складової критичної інфраструктури й характеризувалися відсутністю єдиного підхо- ду щодо їх застосування в інших сферах життєдіяльності або секторах критичної інфраструкту- ри. Перевірка відповідності положень Закону «Про критичну інфраструктуру» вказує на те, що його положення потребують коригування з урахуванням досвіду застосування норм і положень уже чинних у правовому полі нормативно-правових актів, а також доопрацювання й уточнення, внесення змін і доповнень до вже чинних нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність до Закону.