Штучний інтелект у військовій сфері: становлення доктринальних основ міжнародно-правового регулювання в рамках Організації Об’єднаних Націй

Анотація

Стаття присвячена актуальній і важливій темі – діяльності ООН у становленні сучасних док- тринальних основ міжнародно-правового регулювання застосування технологій штучного інте- лекту у військовій сфері.

Автор зазначає, що ООН наблизилась до розгляду питань використання технологій штучного інтелекту у цивільній і військовій сферах вже маючи певні напрацювання і розуміння того, що штучний інтелект, як технології, можуть бути використані як «на благо» людства, так і «на зло», що власне і характеризує їх як технології подвійного використання і, в той же час, не як «над-тех- нології» нового витка науково-технічного прогресу, а як черговий крок на шляху розвитку інфор- маційно-комунікаційних технологій у системі Глобального інформаційного суспільства.

З прийняттям Генеральною Асамблеєю ООН резолюції «Штучний інтелект у військовій сфері та його наслідки для міжнародного миру і безпеки» [1] були закладені основи розвитку міжна- родно-правового регулювання відносин у сфері використання технологій штучного інтелекту у військовій сфері, а також враховані загальні підходи до можливостей, ризиків та наслідків для міжнародного миру і безпеки.

Позиція ООН, враховуючи попередні наукові і практичні напрацювання, полягала у тому, щоб на початковому етапі становлення міжнародно-правового регулювання застосування технологій штучного інтелекту у військовій сфері визначити найбільш принципові позиції у питаннях, зо- крема а) застосування норм міжнародного права, b) комплексного підходу до використання цих технологій, c) наслідків застосування штучного інтелекту у військовій сфері для міжнародного миру і безпеки, d) «відповідального застосування» штучного інтелекту у військовій сфері. Такий підхід в цілому відобразив узгоджену позицію держав.

Автор підкреслює, що резолюція є актом м’якого права (soft law) і, головним чином, надає бачення використання військового штучного інтелекту державами-учасницями. Подальше фор- мування доктринальних положень міжнародно-правового регулювання застосування штучного інтелекту у військовій сфері в рамках ООН базується на позиціях, виходячи з наступного: (1) можливостей, (2) ризиків та (3) потенційних наслідків використання штучного інтелекту для між- народного миру і безпеки.