Інститут цивільної конфіскації в світлі практики Європейського суду з прав людини та національний контекст

Анотація

Представлена стаття висвітлює питання співвідношення конструкції цивільної конфіскації та її практичного застосування в контексті дотримання фундаментальних прав, гарантованих ЄКПЛ. Крізь призму правових висновків ЄСПЛ, сформованих останнім при розгляді справ, у яких піднімалися питання застосування механізмів конфіскації у позакримінальній сфері, автором здійснено спробу аналізу моделей цивільної конфіскації, реалізованих у національному праві, а саме: 1) стягненню необґрунтованих активів та 2) стягненню активів в дохід держави за наслідками застосування санкцій.

Відштовхуючись від того, що будь-який тип конфіскації, в тому числі й поза межами сфери кримінального переслідування, є втручанням у право особи на мирне володіння майном, що піддається захисту відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ, підкреслюється, що застосування цього способу позбавлення права власності повинно підлягати оцінці крізь призму відповідних конвенційних положень. Останнє, водночас, вимагає дотримання, у сукупності, трьох базових критеріїв правомірності втручання у право на мирне володіння майном, якими постають: 1) законність втручання; 2) легітимна мета втручання; 3) дотримання справедливого балансу.

З наведеного підходу, процесуальна модель цивільної конфіскації необґрунтованих активів визнається ЄСПЛ такою, що не суперечить положенням ЄКПЛ за умови її відповідності загальним засадам, визначеним у статті 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ та при застосуванні якої має місце дотримання всіх трьох критеріїв правомірності втручання у право на мирне володіння майном, які попередньо були сформульовані ЄСПЛ у низці своїх рішень.

Стосовно іншої моделі цивільної конфіскації – стягнення підсанкційних активів, яка була запроваджена в національному законодавстві в 2022 році, підкреслюється можливість існування дискусії на предмет її відповідності конвенційним нормам, позаяк окреслена модель відповідного правового аналізу на рівні ЄСПЛ ще не проходила. У зв’язку з цим та виходячи з виробленого ЄСПЛ трискладового тесту на пропорційність, автором викладене власне бачення щодо відповідності вказаної конструкції конвенційним нормам, з акцентом на проблематиці дотримання останнього критерію – а саме справедливого балансу та процедурних гарантій при вирішенні питання про стягнення підсанкційних активів в дохід держави.