Міжнародна інформація та штучний інтелект у правозастосувальній діяльності держави

Анотація

У статті здійснюється комплексне дослідження ролі міжнародної інформації у сфері правоза- стосування з акцентом на сучасні тенденції впровадження технологій штучного інтелекту дер- жавними органами. В умовах глобалізації та зростання обсягу транснаціональних інформаційних потоків особливого значення набуває швидкий та ефективний обмін даними між правоохоронни- ми структурами різних країн. Штучний інтелект виступає інструментом, здатним автоматизувати аналіз великих обсягів даних, забезпечити своєчасне виявлення загроз та підвищити результа- тивність діяльності органів правопорядку. У статті визначено, що інтеграція штучного інтелекту у міжнародну правоохоронну взаємодію охоплює сфери обміну оперативними повідомленнями, виявлення та попередження транснаціональних злочинів, а також проведення аналітичної оброб- ки інформації з відкритих і закритих джерел.

Особлива увага приділяється правовим та етичним аспектам застосування інтелектуальних систем у правозастосуванні. Автор аналізує міжнародно-правові акти, що регулюють використан- ня штучного інтелекту, та стандарти, ухвалені міжнародними організаціями, включаючи ООН, Раду Європи, ЄС, Інтерпол та Європол. Хотілося би визначено ключові ризики, пов’язані з авто- матизованим прийняттям рішень, серед яких — можливе порушення прав людини, використання алгоритмів, що можуть містити упередження чи призводити до дискримінації. У статті розгляну- то питання дотримання принципів законності, пропорційності та підзвітності при впровадженні інноваційних технологій у сфері безпеки.

Ефективне використання міжнародної інформації із застосуванням штучного інтелекту по- требує розробки чітких нормативно-правових рамок, які враховували б баланс між безпековими потребами та захистом прав і свобод людини. Шляхи удосконалення міжнародної координації у цій сфері, включаючи створення єдиних стандартів для алгоритмів обробки даних, впроваджен- ня механізмів незалежного аудиту та забезпечення прозорості роботи автоматизованих систем. Рекомендації спрямовані на підвищення рівня довіри громадськості до державних структур, які впроваджують штучний інтелект у правозастосування, та на формування правового середовища, здатного ефективно реагувати на виклики цифрової епохи.