Інформація та право на інформацію: цивільно-правове регулювання

Анотація

Стаття присвячена висвітленню особливостей цивільно-правового регулювання інформації як одного з об’єктів цивільних правовідносин та як складової (ядра) права на інформацію. Зазначається про різноманітність аспектів, з якими пов’язане нормативне регулювання Цивільним кодексом України інформації загалом та змісту, реалізації й захисту права на інформацію зокрема. Окремо аналізується зміст норми Цивільного кодексу України, якою регулюється право на інформацію, досліджується її взаємозв’язок з нормами спеціального щодо інформації законодавства – Закону України «Про інформацію». Акцентується, що «право на інформацію» в такому його формулюванні в Цивільному кодексі України, попри розташування цієї норми у главі, присвяченій фізичним особам, стосується не лише останніх, але й юридичних осіб, натомість більшість положень відповідної статті Цивільного кодексу України, а також більшість різновидів інформації, про право на які йдеться в нормах цього кодифікованого акта, стосуються лише фізичних осіб і не можуть бути поширені на юридичних осіб. Констатується відсутність прогалин у Цивільному кодексі України в частині закріплення за юридичними особами права на інформацію загалом, натомість акцентується на недостатньо чіткому врегулюванні змісту цього права щодо цих суб’єктів цивільного права та на відсутності системності в розташуванні відповідних норм. Вказується на окремі прогалини у врегулюванні права на інформацію в нормах Цивільного кодексу України, серед яких: 1) наявність абстрактних посилань на певний закон, яким встановлюються ті чи інші питання дій суб’єктів цивільного права з інформацією, можливостями щодо захисту права на інформацію (обґрунтовується доцільність уточнення конкретного законодавчого акта для спрощення сприйняття пересічними громадянами та іншими суб’єктами цивільного права змісту відповідної норми та надання тим самим можливості швидкого пошуку спеціального законодавчого акта); 2) звужений порівняно зі спеціальним законодавством у сфері інформації зміст дій осіб приватного права, пов’язаних із інформацією (обґрунтовується доцільність приведення ч. 3 ст. 200 ЦК України у відповідність до положень інших норм Цивільного кодексу України та норм Закону України «Про інформацію» в частині таких видів інформаційної діяльності, як створення, збирання, одержання, зберігання, поширення інформації).