Правові механізми аудиту та підзвітності в системах штучного інтелекту в контексті міжнародного права

Анотація

Ця стаття присвячена нагляду за діяльністю систем штучного інтелекту та забезпеченню зо- бов’язань щодо підзвітності в рамках міжнародно-правових норм. Дослідження надає порівняль- ний аналіз існуючих регуляторних механізмів у різних правових системах, розглядаючи правові та нормативні виклики, які вони створюють під час впровадження. У статті розглядаються меха- нізми нагляду та підзвітності систем штучного інтелекту на основі ключових міжнародно-право- вих джерел, включаючи Закон Європейського Союзу про штучний інтелект, Рекомендацію ЮНЕ- СКО щодо етики у штучному інтелекті, Принципи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо штучного інтелекту та Рамкову конвенцію Ради Європи про штучний ін- телект, права людини, демократію та верховенство права (проект).

У дослідженні також розглядаються методологічні основи технологічних та процесно-орієнто- ваних видів ІТ-аудитів, включаючи алгоритмічні, продуктивні, безпекові та етичні аудити. Також уточнюється відповідальність різних учасників ланцюжка підзвітності (розробників, постачаль- ників, користувачів та регуляторів). У статті висвітлено практичні наслідки технологічних викли- ків, таких як «чорна скринька» ІТ-систем, їхня динамічна та адаптивна природа, інформаційна упередженість, а також регуляторні прогалини, такі як проблеми міжюрисдикційної координації та невизначеність щодо юридичної відповідальності. У цьому контексті проводиться порівняль- ний аналіз різних регуляторних практик, таких як ризикоорієнтована модель Європейського Со- юзу, галузевий підхід Сполучених Штатів та модель державного контролю Китаю. Аналіз демон- струє, що ці різні підходи перешкоджають встановленню єдиних глобальних стандартів та ство- рюють правову невизначеність для компаній, що працюють за кордоном. Підкреслюється роль міжнародних стандартів та механізмів сертифікації, а також важливість забезпечення людського контролю та прозорості у вирішенні цих викликів.

Результати дослідження показують, що ефективний аудит та підзвітність ІТ-систем у контексті міжнародного права вимагає інтеграції технологічно-орієнтованих та процесоорієнтованих під- ходів та зміцнення міжнародно-правового співробітництва. У статті пропонуються конкретні ре- комендації щодо усунення існуючих регуляторних прогалин, включаючи прийняття національної правової бази, впровадження обов’язкових оцінок впливу на права людини, посилення зобов’я- зань щодо прозорості та підзвітності, забезпечення людського нагляду та створення незалежних органів нагляду. Ці кроки забезпечать справедливий та безпечний розвиток і впровадження тех- нологій штучного інтелекту, що поважають права людини.