Дисциплінарна відповідальність представників судової влади: окремі доктринальні підходи

Автор(и)

  • Д.М. Бєлов доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Заслужений юрист України , Україна https://orcid.org/0000-0002-7168-9488
  • М.В. Бєлова доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0003-2077-2342

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.5.2

Ключові слова:

відповідальність органів державної влади, дисциплінарна відповідальність, судді, юридична відповідальність, незалежність судової влади, правовий статус судді, дисциплінарні санкції, судова етика

Анотація

Вказується, нинішній період становлення української державності відзначається інтенсивни- ми процесами реформування судово-правової сфери, орієнтованими на впровадження засад вер- ховенства права, автономії судової влади та формування громадської довіри до судової системи.

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз окремих аспектів інституту дисциплінарної від- повідальності суддів як ключового механізму забезпечення балансу між незалежністю судової влади та її підзвітністю перед суспільством. Розкрито сутність юридичної відповідальності як різновиду соціальної відповідальності та її роль у регулюванні суспільних відносин. Проаналі- зовано еволюцію форм юридичної відповідальності від первіснообщинних моральних норм до сучасних правових конструкцій. Досліджено типологію юридичної відповідальності та місце дисциплінарної відповідальності в системі її видів. Особливу увагу приділено історичному роз- витку континентальної правової традиції регулювання судової відповідальності, зокрема двом основним моделям: римсько-правовій моделі максимальної автономії суддів з цивільною відпо- відальністю та державницькій моделі з внутрішнім дисциплінарним контролем. Розкрито спе- цифіку дисциплінарної відповідальності суддів, яка виявляється в унікальному статусі суб’єктів правопорушень, особливих органах застосування санкцій, специфічних процедурах та підставах притягнення до відповідальності. Підкреслено багатофункціональний характер даного інституту, який одночасно є елементом правового статусу судді, самостійним видом юридичної відпові- дальності та механізмом підтримання службової дисципліни. Виявлено проблемні аспекти сучас- ного правового регулювання, включаючи недостатню чіткість підстав та процедур, відсутність належних гарантій захисту від необґрунтованих звинувачень та випадки зловживання механіз- мами дисциплінарного провадження. Сформульовано авторське визначення дисциплінарної від- повідальності суддів як особливого виду юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні дисциплінарних санкцій за порушення службових обов’язків, професійної етики та суддівської присяги з метою відновлення правовідносин та забезпечення належного функціонування право- суддя при збереженні принципу незалежності суддів.

Посилання

Бєлая Л.В. Удосконалення інституту юридичної відповідальності як фактор формування демократичної, соціальної, правової держави: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01; Ін-т зако- нодавства ВР України. К., 2009.

Бисага Ю.Ю. Юридична відповідальність органів державної влади та місцевого самовря- дування: теоретико-правове дослідження. Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01. Київський На- ціональний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2011.

Бисага Ю.М., Бисага Ю.Ю. Юридична відповідальність органів державної влади та міс- цевого самоврядування перед народом: порівняльно-правовий аналіз. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія ПРАВО. Випуск 15. 2011. С. 96–100.

Іваненко О.В. Сутність юридичної відповідальності та роль правоохоронних органів у її забезпеченні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01; Київ. нац. ун-т внутр. справ. К., 2007.

Кириченко Ю.М. Юридична відповідальність органів місцевого самоврядування: багатоа- спектність визначення. Юридичний науковий електронний журнал. № 4. 2020. С. 158–162.

Грек Т.Б. Правова природа юридичної відповідальності: поняття, принципи та види. Адво- кат. 2010. № 10 (121). С. 41–45.

Лук’янець Д.М. Типологія юридичної відповідальності. Юридична Україна. 2004. № 3, с. 4–10.

Шемелинець І.І. До питання класифікації видів юридичної відповідальності. Закарпатські правові читання. 2017. Т. 1. С. 36–41.

Гермак К.О. Дисциплінарна відповідальність суддів у сучасній правовій системі: проце- суальні аспекти. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». Випуск 8. 2024. С. 669–673.

Бондарчук Р.А. Особливості процедури притягнення судді до дисциплінарної відповідаль- ності та шляхи її удосконалення. Юридичний науковий електронний журнал. № 5. 2020. С. 270–273.

Ріхтер В.В., Дисциплінарна відповідальність суддів в Україні: адміністративно-правова сутність. Юридична наука. No 5(107). 2020. Том 2. С. 67–73.

Захарова О.С. Теоретичні та практичні питаннѐ щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Вісник Академії адвокатури України. 2009. № 1. С. 21–25.

Василенко В.М. Дисциплінарна відповідальності суддів України: підстави, порядок та особливості дисциплінарного провадження. Право і Безпека. 2011. № 3. С. 88–92.

Жуган Р. Дисциплінарна відповідальність суддів. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 57. С. 300–305.

Дисциплінарна відповідальність суддів України: монографія / за ред. проф. М.А. Пого- рецького. К.: ВД «Дакор», 2014. 260 с.

Дисциплінарна відповідальність суддів: стандарти, підстави і процедури. Практичний посібник. Київ. 2021. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/ core/bitstreams/77de2d5c- 6105-4db5-be58-892330db0065/content.

Бєлов Д.М., Бєлова М.В. Штучний інтелект в судочинстві та судових рішеннях, потенці- ал та ризики. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2023. Вип. 78. Ч. 2. С. 315–320.

Бєлова М.В., Бєлов Д.М., Гуманістичні засади правової системи: діалектика теорії та практики в умовах сучасних викликів. Аналітично-порівняльне правознавство. № 5. 2024. С. 933–939.

Бєлов Д.М., Бєлова М.В. Доброчесність в органах державної влади як елемент правової ідеології сучасного суспільства. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 86. Ч. 5. С. 213–218.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-14

Номер

Розділ

Розділ 10. Судоустрій; прокуратура та адвокатура