Конституція України та механізм забезпечення її дієвості (на прикладі захисту прав людини у конституційному та цивільному судочинстві)

Анотація

Стаття присвячена аналізу механізму забезпечення дієвості норм Конституції України, які стосуються основоположних прав людини і громадянина, зокрема, на захист права на працю, права споживачів. Акцент зроблено на тому, що Конституція України – це дієвий механізм, який вирішує найважливіші питання в державі і яку безпосередньо застосовує Конституційний Суд України у своїй практиці, а Верховна Рада України може і повинна забезпечувати роботу цього механізму та удосконалювати його. Проаналізована роль Президента України як гаранта додержання Конституції України [1], прав і свобод людини і громадянина та висловлені авторські гіпотези про те, що Президент не може впливати на суди та суддів, оскільки останні незалежні та повинні підкорюватися тільки закону. Зроблено висновок про те, що Конституційний Суд України (далі – КСУ) проводить значну і позитивну роботу з упорядкування законодавства і приведення його у відповідність Конституції та до європейських стандартів, але його діяльність має узгоджуватися із процедурою ухвалення судами рішень на підставі принципу верховенства права. Проаналізовано Рішення Конституційного Суду України Другий Сенат у справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Кушаби Івана Петровича, Якіменка Володимира Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах) від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 [2] та зроблено висновок про те, що не можна за ціною позову кваліфікувати справу як малозначну, оскільки це принижує права людини, зокрема, коли громадянин отримує мінімальну заробітну плату, то і спір в нього буде стосуватися незначної суми. Тому з кваліфікацією трудових спорів як малозначних не можна погодитись, оскільки так нехтується значимість основного Закону України, оскільки Конституція регламентує право на працю, яке є основоположним, а не малозначні питання. Наша держава взяла на себе зобов’язання і має гарантувати захист прав своїм громадянам на звернення до Європейського суду з прав людини.