Деякі питання визначення мети забезпечення репродуктивних прав людини

Анотація

У статті порушено проблему мети забезпечення репродуктивних прав. Звертається увага, що з розвитком технологій постає потреба перегляду достатності забезпечення репродуктивних прав з урахуванням сучасних викликів та можливостей новітніх технологій. Не зважаючи за заборони в сфері генної інженерії, що закріплені у міжнародних актах, немає жодних гарантій їх дотримання і в результаті ці всі положення можуть бути порушені. Все це вимагає прискіпливої уваги до формування стратегії державної політики у сфері забезпечення репродуктивних прав.

У статті зроблено наступні висновки та застереження: право на інформацію в межах реалізації репродуктивних прав, відіграє надзвичайну важливість; мета правового забезпечення репродуктивних прав визначає напрям, межі та зміст заходів. Не слід забувати про обмеження в сфері генної інженерії, медичної етики і загалом в галузі прав людини щодо допустимих заходів забезпечення репродуктивних прав; належне врегулювання реалізації репродуктивних прав це про створення реальної можливості для їх реалізації. Проте в межах проблем забезпечення репродуктивних прав лежать серйозні глобальні питання, що пов’язані зі збереженням геному. Тому будь-яка ціль має бути співставна із збереженням геному людини для створення умови виживання людства, тобто умов для реалізації репродуктивних прав; розвиток технологій не завжди є аргументом до розширення сутності та змісту прав, якщо це суперечить засадам збереження геному людини. Проте слід наголосити на тому, що орієнтиром не може бути те, що люди готові або не готові сприйняти. Репродуктивні права обмежені біологічною природою людського організму. Додати властивості, які здоровій людини не притаманні може означати не просто порушення етичних правил, а й незворотне порушення біологічних характеристик людини, які в результаті можуть мати непрогнозовані наслідки; найважливішою, але не єдиною є мета збереження біологічного виду та забезпечення виживання людства, оскільки вона не спрямовує на пошуки щастя і забезпечення прав конкретної людини. В межах забезпечення цієї мети, відмову мати дітей можна розглядати як перешкоду до збереження людства та збереження біологічного виду. Мета повинна бути коректною та враховувати баланс між суспільними та приватними інтересами; рішення кожної держави впливає на загальносвітові підходи тлумачення змісту і меж допустимого в сфері забезпечення репродуктивних прав, зокрема, через практику ЄСПЛ.