«Пріоритетне питання конституційності» vs «конституційна скарга»: у пошуку ефективності інститутів

Анотація

Дослідження зосереджується на комплексному системному аналізі та порівняльному вивченні функціональних особливостей двох важливих конституційно-правових механізмів: французького інституту пріоритетного питання конституційності (QPC) та українського інституту конституційної скарги. Головною метою такого аналітичного підходу є виявлення ключових відмінностей у їхньому функціонуванні, ефективності застосування та правових наслідках для подальшого визначення оптимальних шляхів модернізації та вдосконалення українського конституційного інституту. Особливу наукову та практичну цінність у цьому контексті становить французький досвід імплементації QPC, оскільки ця модель демонструє унікальне та збалансоване поєднання трьох важливих елементів: механізму судового фільтрування справ, принципу відкритого та доступного звернення громадян, а також прямої та безпосередньої інтеграції процедур конституційного контролю у загальний процес судового розгляду справ, що забезпечує ефективність конституційного правосуддя. У статті здійснено порівняльний аналіз інституту пріоритетного питання конституційності (QPC) у Французькій Республіці та конституційної скарги в Україні. Розкрито правові засади функціонування обох механізмів, зокрема, підстави, суб’єктів та предмету звернень, строки розгляду та процесуальні особливості. Показано, що французька модель QPC передбачає більш широкий доступ до конституційного контролю та є інтегрованою у судове провадження, адже будь-яка із сторін процесу може ініціювати конституційне питання безпосередньо під час розгляду справи, а рішення Конституційної ради автоматично впливає на основне провадження.

Натомість в Україні конституційна скарга має обмежений характер: нею можуть скористатися лише фізичні чи юридичні особи приватного права після остаточного судового рішення, і лише щодо закону, який безпосередньо був застосований у справі. Окремо наголошено на відсутності нормативно встановлених строків розгляду скарги Конституційним Судом України, що негативно впливає на ефективність захисту прав людини. Крім того, окреслено судову практику обох країн: рішення Конституційної ради щодо захисту прав та рішень Конституційного Суду України, ухвалених на підставі конституційної скарги.

За результатами аналізу запропоновано шляхи вдосконалення українського механізму, зокрема, впровадження фільтраційної інстанції, автоматичного перегляду справ після визнання норми неконституційною та розширення суб’єктного складу. Зроблено висновок, що французька модель є більш гнучкою та ефективною. Вона зорієнтована на реальний захист прав і свобод людини.