Організація взаємодії під час досудового розслідування кримінальних правопорушень

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз організаційних засад взаємодії під час досудового роз- слідування кримінальних правопорушень в умовах сучасних викликів, спричинених трансформа- ціями правової системи України й впровадженням воєнного стану. Особливу увагу приділено не- обхідності модернізації структур і процедур, які забезпечують ефективну комунікацію між усіма суб’єктами кримінального провадження. Визначено, що досудове розслідування є тією стадією, на якій закладається підґрунтя для об’єктивного, повного і всебічного встановлення обставин правопорушення, а отже, й гарантування прав і свобод кожної особи. Показано, що якість взаємо- дії безпосередньо впливає на результати слідчої діяльності, сприяє оптимізації процесу доказу- вання, пришвидшує реагування на загрози, а також мінімізує ризики зловживання владними пов- новаженнями. Проаналізовано сучасний стан наукового опрацювання проблематики, наведено основні тенденції й напрями досліджень, що засвідчують як досягнення, так і наявні прогалини в організації співпраці між поліцією, прокуратурою, експертними установами, оперативними під- розділами та іншими органами, залученими до процесу досудового розслідування. Виокремлено низку невирішених питань, зокрема недостатню визначеність ролі недержавних інституцій, об- меження щодо участі громадськості у контролі за діяльністю правоохоронних органів, недоскона- лість правового регулювання взаємодії з міжнародними організаціями, а також відсутність ефек- тивних механізмів внутрішнього та зовнішнього аудиту ефективності співпраці. Обґрунтовано необхідність формування інноваційних організаційних платформ, розвитку цифрових технологій для забезпечення оперативного обміну інформацією, а також впровадження систем оцінювання результативності командної роботи. В контексті воєнного стану особливо актуалізовано питання забезпечення інформаційної безпеки, дотримання міжнародних стандартів захисту прав людини та своєчасної адаптації існуючих механізмів координації до нових ризиків і загроз. Підкреслено важливість формування професійної культури взаємної підтримки й довіри, розвитку комуніка- тивних і конфліктологічних компетентностей співробітників, а також запровадження прозорих процедур прийняття рішень на всіх етапах досудового розслідування. Окрему увагу приділено проблемам, що виникають у зв’язку зі зростанням кількості воєнних злочинів, розширенням об- сягів цифрових доказів, необхідністю протидії організованій злочинності, а також інтеграції іно- земного досвіду в національну практику.