Етапи підтримання публічного обвинувачення в суді

Анотація

У науковій статті висвітлено проблематику виокремлення структури підтримання публічно- го обвинувачення в суді та необхідність закріплення її на законодавчому рівні. Розтлумачено зміст поняття «структури підтримання публічного обвинувачення в суді». Розкрито зміст поняття «структури». Наведено аналіз статистичних показників діяльності органів прокуратури за 9 мі- сяців 2024 року з метою формування висновку про ефективність діяльності органів прокуратури, вжиття прокурорами організаційних та практичних заходів, спрямованих на належне виконання конституційної функції підтримання публічного обвинувачення в суді. Вказано на ключові чин- ники, які впливають на ефективність діяльності прокурора як публічного обвинувача у кримі- нальному процесі. Зокрема, зосереджено увагу на: якості підготовки кримінальних проваджень, труднощах у поданні доказів, складності судового процесу, дотриманню етичних і професійних стандартів, необхідність прозорої комунікації з громадськістю, забезпечення прав підсудного, а також важливість аналізу судової практики. Проаналізовано Рекомендації R (2000) 19 «Про роль прокуратури в системі кримінального правосуддя» Комітету Міністрів Ради Європи від 6 жовтня 2000 року та Рекомендації R (2000) 19 «Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції» Комітету Міністрів Ради Європи від 6 жовтня 2000 року, в контексті опису діяльності прокурорів. Розглянуто точки зору науковців, зокрема щодо етапів реалізації функції обвинувачення та елементів підтримання публічного обвинувачення. Описано визначення меха- нізму функції обвинувачення, як системи взаємозалежних елементів інструментального, суб’єк- тного, засадничого, процедурного характеру. Виокремлено структурні елементи у судових стаді- ях кримінального провадження, як організаційний складник підтримання обвинувачення. Запро- поновано основні етапи структури підтримання публічного обвинувачення, такі як: підготовка до судового розгляду, участь у судовому процесі, пояснення суті обвинувачення, подання доказів, участь у судових дебатах та моніторинг виконання рішення суду. Сформульовано висновки щодо потреби не лише внесення зміни про закріплення структури обвинувачення в законодавство, а й щодо покращення підготовки та знань прокурорів.