Підстави до початку досудового розслідування: окремі аспекти

Анотація

У статті констатується, що в науці кримінального процесуального права проблематика розумін- ня підстав до початку досудового розслідування є достатньо дослідженою, проте, думки вчених з цього приводу є різноманітними. Наголошується, що за КПК України 1960 р. відповідне питання вирішувалося чітко. Частина 2 ст. 94 закону визначала, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Наразі чинний КПК Украї- ни не містить відповідних положень, що спонукає до наукового пошуку в цій площині.

Окреслена мета дослідження – критично подивитися на положення ст. 214 КПК України з точ- ки зору унормування підстав до початку досудового розслідування, надати власні рекомендації та пропозиції з метою удосконалення відповідної нормативної конструкції.

За результатами опрацювання спеціальної літератури, судової практики були зроблені наступ- ні висновки:

а) є доцільним розрізняти такі правових категорій як: «підстави до початку досудового роз- слідування» та «приводи до початку досудового розслідування». Вбачається, що «підстави до початку досудового розслідування» – це причини (об’єктивні обставини), що зумовили внесення відомостей до ЄРДР та безпосереднє проведення слідства чи дізнання. «Привід до початку досу- дового розслідування» – це джерело, з якого надійшли відомості про кримінальне правопорушен- ня, що стали передумовою до початку досудового розслідування. За відсутності підстав привід є лише інформаційним матеріалом, який не знайде своєї подальшої реалізації у вигляді внесення відомостей до ЄРДР;

б) з наукової точки зору раціональним є розмежування підстав до початку досудового розслідуван- ня на: 1) матеріальні – вчинення кримінального правопорушення; 2) процесуальні (у сукупності): а) виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; б) внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; в) ухвалення рішення про визначення слідчо- го (групи слідчих), прокурора (групи прокурорів), які здійснюватиме досудове розслідування;

в) аналізуючи матеріальні підстави до початку досудового розслідування, слід зауважити, що словосполучення «вчинення кримінального правопорушення», по-перше, не охоплює усього ма- сиву діянь, які розслідуються в межах кримінального провадження та щодо яких здійснюється судове провадження. Зокрема, йдеться про: суспільно небезпечні діяння, що вчинені особами у стані неосудності; суспільно небезпечні діяння, які неповнолітній вчинив після одинадцяти років і до досягнення віку кримінальної відповідальності; кримінальне провадження щодо засто- сування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку. По-друге, на момент прийняття рішення про внесення відомостей до ЄРДР та безпосереднього початку слідства або дізнання можуть бути відсутні обставини, що свідчать про наявність всіх елементів складу кримінального правопорушення, тобто, що воно дійсно вчинене. Є лише дані про окремі елементи складу кримінального правопорушення, який у перспективі може бути і не встановлений. Таким чином, вбачаємо, що правильно говорити не про «вчинене кримінальне пра- вопорушення», а про «ознаки кримінального правопорушення».

г) у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відповід- но до ст. 49 КК є правильним внесення відомостей до ЄРДР у разі наявності ознак кримінального правопорушення. Наведені аргументи на підтримку відповідної позиції.