Переваги та проблемні питання використання штучного інтелекту при дослідженні цифрових слідів

Анотація

У науковій статті здійснено комплексне дослідження проблемних питань, що виникають під час застосування технологій штучного інтелекту у процесі виявлення, фіксації, аналізу та оціню- вання цифрових слідів у межах кримінального провадження. Обґрунтовано актуальність впрова- дження інтелектуальних технологій у практику діяльності правоохоронних органів і судово-екс- пертних установ у контексті цифровізації злочинної діяльності та зростання обсягів інформації, що має цифровий формат. Наведено сучасні наукові підходи до тлумачення поняття «цифрові сліди», висвітлено їх типові ознаки та криміналістичну значущість у процесі досудового розслі- дування. Особливу увагу приділено можливостям застосування штучного інтелекту для автома- тизованого виявлення, класифікації, аналізу та систематизації цифрових даних, що містяться в мобільних пристроях, на серверах, у хмарних сховищах, соціальних мережах і месенджерах.

У дослідженні охарактеризовано ключові функціональні можливості штучного інтелекту в контексті його використання у правозастосовній діяльності. Водночас обґрунтовано наявність низки викликів і загроз, пов’язаних із впровадженням штучного інтелекту у сферу кримінально- го провадження: обмежена прозорість і пояснюваність алгоритмів, вразливість до цілеспрямова- них атак, імовірність хибних результатів, неможливість точного тлумачення складних контекстів тощо.

Проаналізовано відсутність належного нормативного регулювання використання штучного ін- телекту в кримінальному судочинстві та звернено увагу на ризики порушення фундаментальних прав учасників процесу, зокрема права на захист і права на справедливий суд. Аргументовано необхідність формування правових, технічних та етичних стандартів застосування штучного ін- телекту під час дослідження цифрових слідів. Зроблено висновок, що ефективне й безпечне впро- вадження штучного інтелекту в криміналістичну практику можливе лише за умови поєднання інноваційних технологічних рішень із чітким процесуальним регламентом, дотриманням прин- ципів об’єктивності, науковості та захисту прав людини.