Процесуальне забезпечення майнових покарань під час кримінального провадження

Анотація

У статті здійснюється ґрунтовне дослідження проблем процесуального забезпечення майно- вих покарань у кримінальному провадженні, що набувають дедалі більшої актуальності в умовах зростання злочинності у сферах економіки, фінансів, державного управління, а також поширення корупційних правопорушень. Автор наголошує, що майнові санкції, зокрема такі, як штраф, кон- фіскація майна, спеціальна конфіскація та відшкодування заподіяної шкоди, є дієвим інструмен- том кримінально-правового впливу, проте вимагають ефективного процесуального супроводу на всіх етапах кримінального провадження.

Аналізуючи чинне законодавство та судову практику, автор виявляє низку істотних проблем: недостатню нормативну деталізацію процедур накладення, зняття арешту на майно, оцінки, збе- рігання та реалізації арештованих активів. Значна увага приділяється забезпеченню балансу між інтересами правосуддя та захистом конституційного права особи на мирне володіння майном. По- рушення цього балансу на практиці часто призводить до затягування строків арешту, надмірного втручання у майнові права, що створює підґрунтя для зловживань з боку правоохоронних органів та викликає сумніви в легітимності прийнятих процесуальних рішень.

У роботі обґрунтовується необхідність удосконалення процесуального механізму виконання май- нових покарань шляхом запровадження електронної системи контролю за строками арештів, поси- лення дисциплінарної та правової відповідальності посадових осіб за порушення процедур, розши- рення ролі слідчих суддів у забезпеченні майнових санкцій. Окремо акцентується увага на проблемах недостатньої правової кваліфікації суддів, прокурорів та слідчих у питаннях застосування і виконання майнових рішень, що потребує впровадження системної програми підвищення професійного рівня.

Таким чином, автор доходить висновку про потребу комплексного підходу до вирішення про- блем процесуального забезпечення майнових покарань, що має охоплювати удосконалення пра- вової бази, підвищення рівня професійної підготовки кадрів та розширення контролю з боку су- дової гілки влади.