Організаційні аспекти роботи з доказами, що мають електронну форму в кримінальному процесі України

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню організаційних аспектів роботи з доказами, що мають електронну форму, в кримінальному процесі України. Обґрунтовано, що організацій- на готовність суб’єктів кримінального провадження до роботи з доказами, що мають електро- нну форму охоплює: матеріально-технічне забезпечення, кадрову спроможність та нормативне забезпечення. Встановлено, що матеріально-технічне забезпечення органів досудового розслі- дування, прокуратури та суду потребує покращення. Також вказано, що кадрова спроможність правоохоронних органів і суду є істотним викликом. Відсутність чітко визначених кваліфіка- ційних вимог до осіб, які здійснюють первинний контакт з електронними носіями інформації, дефіцит міждисциплінарних знань і навичок, а також нерівномірність підготовки між різними підрозділами створюють ризики втрати доказів або визнання їх недопустимими. Вирішення цього завдання потребує уніфікації підходів до підготовки кадрів, створення профільних під- розділів ІТ-криміналістів та впровадження міжвідомчих програм професійного навчання .Вста- новлено, що нормативне забезпечення роботи з доказами, що мають електронну форму, має фрагментарний характер. Досліджені в статті методичні рекомендації містять важливі положен- ня, однак відсутній єдиний стандарт, обов’язковий для всіх органів досудового розслідування, що унеможливлює формування послідовної практики правозастосування. Автором наголошу- ється, що особливо важливим є імплементація положень ДСТУ ISO/IEC 27037:2017 та розроб- ка стандартних операційних процедур. Відзначається, що ефективна взаємодія між суб’єктами кримінального провадження є необхідною умовою забезпечення належної роботи з доказами, що мають електронну форму. Вказано на потребу в стандартизації підходів та розширенні прак- тики міжвідомчої співпраці. Вказано на важливість належного зберігання доказів, що мають електронну форму, та контроль доступу до них, що потребує нормативного врегулювання та технологічного забезпечення. Вказано на часті випадки деградації електронних носіїв інфор- мації на яких зберігаються докази досліджуваної форми, відсутність централізованих сховищ і недосконалість механізмів розмежування повноважень створюють ризики втрати або спотво- рення доказів. Автором наголошується на необхідності запровадження практики резервного копіювання із застосуванням технологій гешування, впровадження практики використання на- дійних електронних носіїв інформації здатних забезпечити довготривале зберігання цифрових даних, створення відомчих сховищ цифрових даних.