Гарантії забезпечення прав людини під час досудового розслідування в умовах воєнного стану: виклики, ризики та напрями вдосконалення гарантій правової захищеності в умовах воєнного стану

Анотація

У статті автор докладно розкриває сутність тимчасових обмежень конституційних прав і сво- бод громадян, що є закономірною реакцією держави на складні та надзвичайні умови, зокрема, ті обмеження, які цілком відповідають міжнародним нормам застосування надзвичайних повно- важень під час воєнного конфлікту. У роботі детально досліджуються численні зміни, які були внесені до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема особлива увага приділяється статті 615, яка впроваджує спеціальні механізми та інструменти для забезпечення максимальної ефективності проведення слідчих дій саме в надзвичайних умовах ведення бойових дій.

Окремо в статті розглядається баланс між необхідністю оперативного і результативного роз- слідування кримінальних правопорушень та водночас забезпеченням гарантій прав людини, які є надзвичайно важливими навіть у період воєнного стану. Зокрема, висвітлюються складні ви- клики, що виникають у контексті продовження строків тримання під вартою без належного та своєчасного судового контролю, а також питання, пов’язані з делегуванням суддівських функцій керівникам прокуратури, що вносить певну неоднозначність у процедури правосуддя. Автор під- креслює численні проблеми, що мають місце через гостру кадрову нестачу суддів, значні логіс- тичні складнощі, а також обмежений доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та правничої допомоги в прифронтових регіонах, що значно ускладнює організацію та проведен- ня ефективного правосуддя.

Стаття також ґрунтовно розглядає міжнародно-правові стандарти прав людини, які виступа- ють як базовий і незмінний орієнтир для підтримання верховенства права навіть у надзвичайних і кризових обставинах воєнного часу. Автором запропоновано низку практичних рекомендацій, які спрямовані на дотримання фундаментальних принципів законності, об’єктивності та прозо- рості в усій процесуальній діяльності органів досудового розслідування, а також підкреслюється необхідність посилення ролі адвокатури та правозахисних інституцій у забезпеченні захисту прав людини. Окремо висвітлено актуальні законодавчі ініціативи, які мають на меті відновлення втра- чених унаслідок воєнних дій матеріалів кримінальних проваджень, а також суттєве розширення права на безоплатну правничу допомогу, що є надзвичайно важливим кроком у сучасних умовах.

У висновках статті акцентується увага на нагальній необхідності гармонізації національно-го законодавства з міжнародними стандартами, підвищення рівня професійної відповідальності правоохоронних органів і забезпечення ефективної та стабільної роботи судової системи. Все це спрямовано на збереження і захист прав людини, а також на підтримання верховенства права навіть у складних і кризових умовах воєнного стану, що є однією з ключових гарантій демократії та правової держави.