Укладення угод про визнання винуватості у кримінальному провадженні

Анотація

Стаття присвячена аналізу інституту угод про визнання винуватості в кримінальному проце- сі України, з акцентом на його сутність, правову природу, значення та практичне застосування. У роботі розглядаються позитивні аспекти угод, такі як спрощення судових процедур, економія ресурсів і зменшення навантаження на судову систему, а також їх види, ознаки, етапи укладання та зміст як процесуального документа. Особлива увага приділена проблемним питанням, зокрема суперечностям у теоретичних і практичних підходах, недостатній регламентації прав потерпілих, а також застосуванню угод у справах про тяжкі злочини. На основі наукових поглядів Холодила П.В., Леляк О., Довбенка К.О., Тауса М.М., Паславського С.І., Повзик Є., Глоби М.М. та зарубіжного дос- віду (США, Великобританія) обґрунтовується необхідність розробки єдиних методичних рекомен- дацій і вдосконалення законодавства, зокрема глави 35 КПК України, для підвищення ефективності цього інституту та забезпечення балансу між інтересами правосуддя і правами учасників процесу.

Основна мета укладення угоди про визнання винуватості є оптимізація кримінального прова- дження – економія ресурсів, пришвидшення розгляду кримінального провадження та зниження навантаження на судову систему. Важливими умовами за яких угода буде існувати – це добро- вільність, розуміння обвинуваченим наслідків угоди, а також участь захисника (представника). Суд не є стороною угоди, але здійснює перевірку її законності, добровільності та відповідності інтересам правосуддя, у зв’язку з чим, якщо у суду виникають сумніви щодо угоди – він відмовляє в її затвердженні.

Саме розвиток інституту угод про визнання винуватості свідчить про тенденцію до гуманізації покарання і переходу до змагального процесу. До позитивних результатів запровадження угод належать: спрощення розгляду справ, скорочення строків тримання під вартою, економія бюджет- них коштів і зменшення навантаження на судову систему. Угоди класифікуються за ініціатором (прокурор чи підозрюваний), часом укладання (досудове розслідування чи судовий розгляд), кіль- кістю осіб, обсягом співпраці, тривалістю та характером. Основними ознаками угод є законність, двосторонній характер, письмова форма та правозастосовчий характер.