Кримінологічні аспекти колабораціонізму

Анотація

Наукова стаття присвячена аналізу ключових передумов і чинників, що стали основою виник- нення колабораціонізму в умовах російсько-української війни. У дослідженні вдалося змінити акценти з традиційного сприйняття колабораціонізму виключно як зради або прояву ворожості. Натомість розглядається історичний контекст формування цього явища, що дозволяє краще зро- зуміти його причини та закономірності. Питання колабораціонізму, включаючи його визначення, характерні ознаки, різновиди та межі юридичної відповідальності осіб, причетних до співпраці з окупаційною владою, набувають виняткової актуальності в Україні. Це особливо важливо на тлі триваючої окупації певних частин її суверенних територій, яка розпочалася унаслідок російської агресії, що супроводжується активним застосуванням гібридних форм ведення війни. Обговорен- ня цього питання вимагає глибокого аналізу не лише з точки зору правового врегулювання, але й у ширшому контексті суспільної безпеки, національної стійкості та протидії зовнішнім загрозам.

Відправною точкою аналізу стало усвідомлення того, що криміналізація колабораційної діяль- ності часто ігнорує причинно-наслідкову природу цього явища й охоплює надто широкий спектр дій. Такий підхід орієнтований переважно на покарання, нехтуючи профілактичними заходами. У статті розглядаються зовнішні, внутрішні та ідеологічні чинники, які сприяли поширенню ко- лабораціонізму в Україні. Особлива увага приділяється послідовним діям держави-агресора, яка цілеспрямовано намагається схилити українців на свій бік, сформувати прихильників серед насе- лення й провокувати внутрішню ворожнечу в суспільстві. Особливо підкреслюється політика ру- сифікації на тимчасово окупованих територіях України. Це проявляється у забороні використання української мови, викривленні історії та нав’язуванні тези, що становлення української держави є виключно результатом дій країни-агресора. Така ситуація створює певний стан безвиході для міс- цевого населення, змушуючи окремих осіб до співпраці з окупантами. Узагальнюючи попередні висновки, автори наголошують на необхідності враховувати передумови та фонові умови, які сприяли виникненню колабораційної діяльності. Боротьба повинна бути спрямована не стільки на самі акти співпраці, скільки на усунення чинників, що призводять до викривленого сприйняття дій країни-агресора серед частини населення України. Це потребує розробки комплексної систе-ми протидії як соціальним, так і ідеологічним аспектам проблеми.