Особливості пом’якшення покарання особам, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення, при укладенні угоди про визнання винуватості

Анотація

В статті на підставі аналізу практики призначення покарання на підставі угоди про визнання винуватості щодо осіб, які вчинили корупційне кримінальне правопорушення та/або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, з’ясовано теоретичні та практичні проблеми пом’якшен- ня покарання на підставі ст. 692 КК України. Актуальні питання пом’якшення покарання щодо вказаної категорії осіб обумовлені відсутністю формалізованих приписів зокрема: щодо враху- вання обставин, зазначених в пункті 2 або 21 частини четвертої статті 469 Кримінального проце- суального кодексу України як умов укладення угоди про визнання винуватості в якості обставин, що пом’якшують покарання; щодо визначення мінімальної межі пом’якшення покарання у виді штрафу; щодо можливості заміни покарань тощо. На відміну від ст. 69 КК України, пом’якшення покарання за ст. 692 КК допустиме лише в один спосіб – призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, оскільки не допускається пом’якшення основного покарання у спосіб переходу до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті Осо- бливої частини КК за це кримінальне правопорушення. Не допускається пом’якшення покарання шляхом не призначення додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове. Зроблено висновок, що при визначенні мінімального розміру штрафу сторони угоди мають ураховувати не приписи ст. 69 КК, а виходи- ти з загальних засад призначення покарання та змісту припису ч. 1 ст. 692 КК щодо обмеження у пом’якшенні покарання шляхом призначення його не нижче від найнижчої межі, встановле- ної цим Кодексом. Зауважено, що хоча пом’якшення основного покарання шляхом призначення менш суворого виду покарання не допускається, утім фактично така ситуація може мати місце у випадку заміни покарання у виді обмеження чи позбавлення волі покаранням у виді службового обмеження для військовослужбовця або тримання в дисциплінарному батальйоні в порядку ст. 58 та ст. 62 КК України.