Справедливість як основоположний правовий принцип: історична еволюція та сучасне значення

Анотація

Стаття присвячена аналізу принципу справедливості як однієї з основоположних та невід’ємних цінностей цивілізованого суспільства та фундаментального елементу правової системи. Особлива увага приділяється складності та багатозначності цього поняття та принципу, його еволюції від античності до сучасності, а також значенню в умовах глобалізованого світу. Зазначається, що трансформаційні процеси, що відбуваються в багатьох сферах суспільного життя, призводять зокрема до розмивання змісту багатьох основоположних принципів і зокрема справедливості, внаслідок чого дослідження її еволюції і сучасної ролі дасть змогу не лише поглибити теоретичне розуміння цього феномена, а й оцінити його потенціал у формуванні цивілізованої та ефективної правової системи. Мета дослідження – комплексний аналіз принципу справедливості як основоположного елементу правової системи, з урахуванням його історичної динаміки та сучасного практичного значення. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові та приватно-наукові методи пізнання, зокрема діалектичний, метафізичний історико-правовий, формально-юридичний методи, а також методи правової герменевтики і правової компаративістики. Результати дослідження показують, що справедливість має надскладний та багатогранний характер, який змінюється від античності до сучасності, зберігаючи певну спадковість у розумінні ключових характеристик, що дає змогу говорити про ідеологію справедливості. Водночас звертається увага на неможливість розробки єдиної дефініції справедливості, однак це не розглядається як недолік, оскільки є цілком припустимим розширене тлумачення цього принципу, що у поєднанні з іншими складовими верховенства права забезпечує його ефективну реалізацію. Судова практика виходить з розуміння принципу справедливості як інтегральної складової верховенства права, що забезпечує рівність та доступ до правосуддя. Здатність справедливості протистояти сучасним викликам та загрозам визначається ставленням до неї суспільства та індивідів, внаслідок чого формування критичного мислення видається важливим засобом утвердження та ефективної реалізації цього принципу в правовій системі. В якості основи принципу справедливості визнається формула «Права і свободи кожного закінчуються там, де починаються права і свободи інших».