Методологія дослідження правової реформи: спроба опису гносеологічної мозаїки

Анотація

У статті визначено та обґрунтовано методологічний інструментарій осмислення правової реформи. Проаналізовано сучасні погляди на зміст, структуру й особливості методології науки, методології правознавства (юридичної/правової науки), методології правового пізнання. З’ясовано, що методологія сучасного правознавства є складним соціокультурним феноменом, в якому яскраво відображається специфіка гносеологічного дискурсу правового життя, його компонентів і рівнів. Зокрема методологію дослідження правової реформи окреслено як концептуальний виклад ідеї, мети, вектору, змісту і складових методологічного інструментарію, що забезпечує отримання максимально адекватної, об’єктивної та систематизованої інформації про істотні властивості правової реформи. Аргументовано, що необхідний для комплексного вивчення природи правової реформи пізнавальний арсенал має різний характер і є багаторівневою, мозаїчною та інтегративною системою адаптованих методологічних знань. Для забезпечення достовірності й обґрунтованості результатів опрацювання сутності правової реформи виокремлено та охарактеризовано світоглядні, філософські, наукознавчі, соціологічні й теоретичні засади; принципи наукового пізнання; методологічні (концептуальні, наукознавчі) підходи; загальні методи мислення, філософські, загальнонаукові, конкретнонаукові (приватнонаукові) методи. Такий підхід до опису архітектури методології дослідження правової реформи не заперечує доречність, можливість і необхідність інших варіантів її структури, а навпаки, передбачає їх збагачення та взаємодоповнення, цілісність сприйняття, оскільки побудова різноманітних класифікацій або виокремлення відмінних складових методології конкретної наукової розвідки не є самоціллю, а зумовлені потребою встановлення взаємозв’язків між її компонентами, рівнями, що є необхідним для правильного вибору арсеналу методологічних засобів загальнотеоретичного дослідження відповідно до внутрішньої закономірності правової реформи й особливостей наукового знання з цієї проблематики.