Методологія дослідження правової реформи: спроба опису гносеологічної мозаїки
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.1.12Ключові слова:
методологія, методологія правознавства, реформа, суспільна реформа, правова реформа, методологія дослідження правової реформи, структура методології дослідження правової реформиАнотація
У статті визначено та обґрунтовано методологічний інструментарій осмислення правової реформи. Проаналізовано сучасні погляди на зміст, структуру й особливості методології науки, методології правознавства (юридичної/правової науки), методології правового пізнання. З’ясовано, що методологія сучасного правознавства є складним соціокультурним феноменом, в якому яскраво відображається специфіка гносеологічного дискурсу правового життя, його компонентів і рівнів. Зокрема методологію дослідження правової реформи окреслено як концептуальний виклад ідеї, мети, вектору, змісту і складових методологічного інструментарію, що забезпечує отримання максимально адекватної, об’єктивної та систематизованої інформації про істотні властивості правової реформи. Аргументовано, що необхідний для комплексного вивчення природи правової реформи пізнавальний арсенал має різний характер і є багаторівневою, мозаїчною та інтегративною системою адаптованих методологічних знань. Для забезпечення достовірності й обґрунтованості результатів опрацювання сутності правової реформи виокремлено та охарактеризовано світоглядні, філософські, наукознавчі, соціологічні й теоретичні засади; принципи наукового пізнання; методологічні (концептуальні, наукознавчі) підходи; загальні методи мислення, філософські, загальнонаукові, конкретнонаукові (приватнонаукові) методи. Такий підхід до опису архітектури методології дослідження правової реформи не заперечує доречність, можливість і необхідність інших варіантів її структури, а навпаки, передбачає їх збагачення та взаємодоповнення, цілісність сприйняття, оскільки побудова різноманітних класифікацій або виокремлення відмінних складових методології конкретної наукової розвідки не є самоціллю, а зумовлені потребою встановлення взаємозв’язків між її компонентами, рівнями, що є необхідним для правильного вибору арсеналу методологічних засобів загальнотеоретичного дослідження відповідно до внутрішньої закономірності правової реформи й особливостей наукового знання з цієї проблематики.
Посилання
Хрідочкін А.В., Макушев П.В. Методологія сучасного правознавства: навч. посіб. Дніпро: Гельветика, 2017. 368 с.
Кельман М.С. Юридична наука: проблеми методології: монографія. Тернопіль: Терно-граф, 2011. 492 с.
Стратегія політико-правового розвитку України до 2030 року: наук.-аналіт. записка / Н.М. Батанова та ін. / За ред. І.О. Кресіної. Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2022. 176 с.
Козюбра М. Методологія правознавства і методологія права: співвідношення понять та їх особливості. Право України. 2014. № 1. С. 22–32.
Гарасимів Т.З. Методологія правових досліджень: підруч. Львів: вид-во Растр-7, 2023. 412 с.
Актуальні проблеми теорії держави та права. Ч. І. Актуальні проблеми теорії держави: навч. посіб. / С.М. Тимченко та ін. 2-е вид., стереот. Київ: КНТ, 2008. 288 с.
Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): навч. посіб. 4-те вид., стер. Київ: Знання, 2010. 495 с.
Кельман М.С. Методологія сучасного правознавства: становлення та основні напрями розвитку: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2013. 35 с.
Оборотов Ю.М., Горобець К.В. Методологія правового пізнання. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 2: Філософія права / редкол.: С.І. Максимов (голова) та ін. Харків: Право, 2017. С. 460–463.
Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика: философские, теоретические и методологические проблемы: монография. Киев: Знання, 2005. 334 с.
Кривицький Ю.В. Філософія правової реформи: світоглядно-методологічний вимір. Філософські та методологічні проблеми права. 2021. № 2 (22). С. 11–21. DOI: https://doi.org/10.33270/02212202.11.
Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» від 30 вересня 2019 р. № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text.
Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти: монографія. Київ: Знання, 2005. 375 с.
Кривицький Ю. Правове виховання та правова реформа: прояви взаємозв’язку і взаємовпливу. Юридичний вісник. 2022. № 2. С. 100–108. DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2327.
Крижановський А.Ф. Правові реформи і правовий порядок в Україні: чи буде використаний потенціал синергії. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2021. Вип. 49. С. 4–7. https://doi.org/10.32841/2307-1745.2021.49.1.
Фальковський А.О. Аксіологічний підхід в методології сучасної юриспруденції: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.12. Одеса, 2011. 17 с.
Гудима Д.А. Антропологічні дослідницькі (методологічні) підходи. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 2: Філософія права / редкол.: С.І. Максимов (голова) та ін. Харків: Право, 2017. С. 55–59.
Право і прогрес: запити громадянського суспільства: монографія / Ю.С. Шемшученко та ін. / За заг. ред. Н.М. Оніщенко. Київ: Наукова думка, 2020. 368 с.
Гусарєв С. Діяльнісний підхід у структурі методології сучасного правознавства. Право України. 2011. № 8. С. 160–166.
Циппеліус Р. Юридична методологія / пер., адапт., прикл. з права України і список терм. Р. Корнут. Київ: Реферат, 2004. 176 с
Козловський А.А. Право як пізнання: вступ до гносеології права: монографія. Чернівці: Рута, 1999. 295 с.
Ющик О.І. Правова реформа: загальне поняття, проблеми здійснення в Україні: монографія. Київ: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997. 192 с.
Агафонова Н.В. Питання методології дослідження феномену конституційної реформи. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2016. № 845. С. 320–326. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_845_51.
Синергетичні засади державного управління в умовах реформ: монографія / С.М. Серьогін та ін. Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2007. 194 c.
Малишев Б.В. Правова система (телеологічний вимір): монографія. Київ: Дакор, 2012. 364 с.
Кривицький Ю.В. Мовний фактор правової реформи: теоретичний аспект. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 1 (106). С. 49–60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvknuvs_2018_1_6.
Онопчук І.Ю. Статистичний аналіз юридичного наукового потенціалу України та державно-правова реформа. Державно-правова реформа в Україні: матер. наук.-практ. конф. (м. Київ, лист. 1997 р.). Київ: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997. С. 245–247.
Пархоменко НМ. Джерела права: проблеми теорії та методології: монографія. Київ: Юридична думка, 2008. 336 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ю. В. Кривицький

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.