Юридичні наслідки зловживання матеріальним правом

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз юридичних наслідків зловживання суб’єктивним правом у сфері матеріального права. Обґрунтовано, що зловживання правом, попри зовнішню відповідність формальним приписам, суперечить загальним принципам правової системи, порушує баланс прав і інтересів сторін, а відтак потребує належного правового реагування. Пропонується розмежування правових наслідків залежно від характеру поведінки: або як деліктна дія, що тягне за собою відповідальність, або як поведінка, яка хоч і є формально правомірною, але свідчить про недобросовісність у здійсненні права.

Виокремлено два підходи до розуміння правової природи зловживання – як самостійного правового явища, що займає проміжне положення між правомірною поведінкою і правопорушенням та як різновиду правопорушення з усіма притаманними останньому ознаками та правовими наслідками. Особливу увагу приділено дослідженню норм Цивільного кодексу України, які передбачають спеціальні заходи реагування на недобросовісну поведінку – визнання правочину недійсним, відмову в судовому захисті, зобов’язання припинити порушення тощо. Проаналізовано також випадки, коли зловживання суб’єктивним правом визнається правопорушенням у публічному праві – в адміністративних і кримінальних правовідносинах, з відповідними санкціями. Запропоновано авторську систематизацію заходів протидії зловживанню правом у галузі матеріального права за чотирма критеріями: функціональним призначенням (превентивні, відновлювальні, зобов’язувальні, санкційні), предметом правового впливу (майнові та немайнові), процесуальною формою реалізації (судові та позасудові) та суб’єктом ініціювання (суд або зацікавлена сторона). Акцентовано увагу, що юридичні наслідки зловживання не обмежуються покаранням, а виконують також регулятивну та превентивну функції, сприяючи зміцненню добросовісності, справедливості та правової визначеності як системоутворюючих елементів правопорядку.

Представлені висновки підтверджують, що правова природа зловживання правом у матеріальній сфері охоплює як деліктний вимір, притаманний класичним правопорушенням, так і специфічну форму відхилення від поведінки, що відповідає принципу добросовісності, яка не завжди передбачає пряме порушення правової норми, але все ж потребує належної правової реакції. Це, своєю чергою, вимагає подальшого теоретичного й правового осмислення та вироблення чітких критеріїв легітимного здійснення прав в умовах сучасного правопорядку. Водночас залишається актуальним питання зловживань у процесуальній сфері, таких як маніпулювання процесуальними правами та інструментами, оскільки вони можуть становити не менш серйозну загрозу верховенству права та ефективності правосуддя.