Основні напрями удосконалення заходів запобігання підробленню документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.4.10Ключові слова:
кримінальні правопорушення, кримінальне право, злочини, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців, заходи запобігання, суб’єкти запобігання, працівники правоохоронних органів, суб’єкт запобіжної діяльностіАнотація
Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної осо- би та фізичних осіб-підприємців визнається однією з найгостріших проблем української держави і, безсумнівно, належить до числа найбільш небезпечних злочинів, що характеризується підвище- ною латентністю та небезпечними наслідками.
Запобігання злочинам за ст. 205-1 КК України є ключовим елементом: у боротьбі з тіньовою економікою, у забезпеченні чесності підприємницької діяльності, у збільшенні ефективності дер- жавного фінансового контролю.
В сучасних умовах (після 2022 року) це питання набуло ще більшої ваги, адже фіктивні ком- панії часто використовуються у схемах розкрадання гуманітарної допомоги, військового майна, державного фінансування, ухилення від податків, відмивання коштів, фінансування корупційних схем і навіть незаконних збройних формувань.
У статті визначенні основні напрями формування практичної бази для забезпечення ефектив- них організаційно-правових заходів запобігання підробленню документів, які подаються для про- ведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців.
Зауважено, що проблемними питаннями, які потребують вирішення є: формальний підхід дер- жавних реєстраторів: немає перевірки достовірності інформації; низький рівень автоматизації пе- ревірок: відсутність ефективних алгоритмів виявлення «номінальних осіб», недостатня співпраця між органами (суб’єктами запобіжної діяльності,: відсутність оперативного обміну даними між Мін’юстом, Державною податковою службою (ДПС) , Держфінмоніторингом, Бюром економіч- ної безпеки (БЕБ), відсутність реальної відповідальності реєстраторів і нотаріусів.
Наголошено, що ефективна протидія злочину за ст. 205-1 КК України потребує не лише пока- рання, а системного вдосконалення запобіжних механізмів: технологічних (цифрові перевірки), правових (жорсткі санкції для організаторів), організаційних (взаємодія між суб’єктами запобі- гання).
Констатовано, що успішна реалізація цих напрямів дозволить зменшити кількість фіктивних підприємств, зміцнити економічну безпеку держави та підвищити довіру до державних реєстра- ційних процедур.
Посилання
Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідуван- ня. Генеральна прокуратура Укрїни. URL: http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html.
Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: [у 3 кн.] К.: Ін Юре, 2007. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. 2007. 424 с.
Мікіш А.С. Запобігання фіктивному підприємництву в Україні. Дисертація на здобуття ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 081 Право. Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2016. 300 с.
Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 трав. 2003 р. № 755-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 31-32. Ст. 263. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/755-15/page.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ю.О. Левченко, О.В. Микитчик

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.