Становлення служби пробації у ювенальних судах (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

Анотація

У статті досліджено історичні передумови виникнення та розвитку інституту служби пробації, яка виникла при ювенальних судах у США, Англії та на українських землях у складі Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX століття. Розкрито правовий статус агентів служби пробації, особливості їх призначення, джерела фінансування, вимоги до кандидатів, а також коло завдань і функцій. Проаналізовано, як американська практика запровадження пробаційних офіцерів у штаті Массачусетс (1869) та поширення цієї моделі на інші штати стала прикладом для впровадження аналогічних посад в Англії після ухвалення Probation of Offenders Act (1913). Відзначено, що основною причиною появи нового інституту став відхід ювенальних судів від каральних санкцій, насамперед пов’язаних з тюремним ув’язненням та перехід до використання виховних заходів впливу. Водночас, функції новоутворених офіцерів пробації не лише полягали у контролі за дотриманням неповнолітніми правопорушниками правомірної поведінки, але й охоплювали більш широке коло соціальних завдань: виховання, допомога у пошуках житла та роботи, освіта тощо. Подібний соціальний характер функцій обумовив у багатьох європейських країнах передачу функцій нагляду благодійним організаціям та громадськими помічникам.

Американська модель пробаційних офіцерів, адаптована в Англії, стала зразком для вітчизняних піонерів ювенальної юстиції і була реалізована у вигляді інституту піклувальників, правовий статус яких закріплювалися у статутних документах мирових судів і місцевих “Правилах”. У статті приділено увагу основним вимогам, що висувалися до кандидатів на посаду піклувальника при суді для неповнолітніх, ключовим правам та обов’язкам, матеріальним гарантіям їх діяльності. Встановлено, що в українських губерніях початку ХХ ст. піклувальники виконували широке коло завдань – від збору інформації для суду до контролю за виконанням вироку та сприяння соціальній адаптації неповнолітніх. Зроблено висновок, що піклувальники відігравали важливу роль у діяльності ювенального суду, проте на початку ХХ століття виконання ними своїх завдань було ускладнено через недостатню чисельність штату працівників, що перш за все зумовлювалося нестачею фінансування. . Встановлено, що фінансові труднощі у Російській імперії змушували активно залучати позаштатних піклувальників на громадських засадах. Дослідження дає змогу оцінити, як позитивний вплив інституту піклувальників на систему ювенальної юстиції, так і обмеження, що перешкоджали його ефективності.