Міжнародні стандарти правотворчості: поняття та класифікації

Анотація

Стаття присвячена дослідженню міжнародно-правових стандартів та визначенню поняття «міжнародних стандартів правотворчості», встановленню їх характерних ознак та здійсненню їх класифікації. Зазначається, що в сучасних умовах трансформація правової систем, має відповідати міжнародним стандартам, тобто тим ціннісним орієнтирам, які формуються під впливом міжнародної спільноти. Міжнародні стандарти правотворчості є окремою групою міжнародно-правових стандартів, які забезпечують існування концепції «ідеальної конструкції» права, яка, попри існування різних правових систем, включає досягнення останніх та служить орієнтиром для розвитку ефективного та сучасного законодавства. Наголошується, що міжнародні стандарти правотворчості створюють ідейно-ціннісні підвалини, пріоритети та загальні орієнтири, з огляду на які мають відбуватися подальше реформування і розвиток засобів створення якісного та ефективного законодавства для того, щоб повною мірою забезпечувати виконання державою взятих на себе міжнародних зобов’язань щодо забезпечення і захисту прав, свобод і законних інтересів людини. Автор стверджує, що до міжнародних стандартів правотворчості можна віднести основні міжнародні стандарти у сфері захисту прав людини, які закріплені у конвенціях ООН та мають виконуватися державами-учасницями, конвенції ООН та Ради Європи щодо протидії корупції, а також ряд основоположних документів Венеційської комісії, які розкривають зміст принципів верховенства права, практику ЄСПЛ щодо тлумачення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. тощо. Пропонується здійснювати класифікацію міжнародних стандартів правотворчості: за територією (простором) їх створення, за рівнем формальної обов’язковості, за формою закріплення та за їх змістом. Наголошується, що змістовий критерій міжнародних стандартів правотворчості найбільше розкриває їх специфіку та передбачає розподіл на: міжнародні стандарти щодо реалізації принципу верховенства права; міжнародні стандарти щодо формування антикорупційного законодавства та антикорупційної інфраструктури; міжнародні стандарти щодо основ демократичного функціонування органів влади; міжнародні стандарти щодо євроінтеграції та гармонізації з правом ЄС.