Проблеми громадського контролю за реалізацією права власності територіальних громад

Анотація

Мета статті – визначити особливості громадського контролю за реалізацією права власності територіальних громад.

З’ясовано, що громадський контроль уявляє собою складне суспільне утворення, місією якого є створення передумов для постійного вдосконалення діяльності підконтрольних суб’єктів шляхом пошуку та аналізу помилок в їх діяльності і визначенні шляхів їх викорінення. Особливої значущості він набуває під час реалізації права власності територіальних громад, яке є фундаментальною матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування в Україні, забезпечуючи можливість задоволення широкого спектру потреб громади та її сталий розвиток.

Визначено, що в умовах життєдіяльності невеликих населених пунктів, в яких керівництво територіальної громади пов’язано родинними чи іншими близькими зв’язками (навчання в одній школі, робота на одному підприємстві тощо) з більшістю мешканців певного села або селища, ефективність громадського контролю може бути знижена. Це створює підстави для зловживань під час розпорядження комунальною власністю.

Акцентовано увагу на тому, що для посилення громадського контролю за правом власності територіальних громад необхідним є підвищення інформатизованості та транспарентності управління комунальним майном, що дасть змогу забезпечити жителям громади вільний доступ до релевантної інформації.

Зроблено висновок, що формування адекватної поставленим цілям системи громадського контролю у територіальних громадах має базуватися на підтримці з боку держави розвитку трьох основних умов:

• підвищенні рівня інформаційної обізнаності жителів громади про об’єкти комунальної власності, їх ринкову вартість та реальну вартість оренди або продажу у разі відчуження;
• підвищення рівня правової культури жителів територіальної громади, що включає активне їх залучення до системи правової просвіти та оволодіння навичками проведення громадських слухань у разі необхідності вирішення важливих для громади питань місцевого значення;
• стимулювання підвищення соціальної відповідальності мешканців громади за стан розвитку систем соціального, медичного та логістичного забезпечення життєдіяльності населеного пункту, створення в ньому умов для вільної конкуренції суб’єктів підприємницької діяльності, розвитку освітнього простору тощо.