Конституційно-правовий статус студента як суб’єкта освітнього права: між публічно-правовим і приватно-правовим регулюванням

Анотація

У науковій статті здійснено комплексний конституційно-правовий аналіз статусу студента як суб’єкта освітнього права. Визначено, що правовий статус студента має дуалістичну природу, оскільки поєднує елементи публічно-правового регулювання з ознаками приватноправових договірних зобов’язань.

Аргументовано, сучасне освітнє право має розглядати студента не лише як отримувача освітньої послуги, а як рівноправного партнера, залученого до формування змісту освітньої програми, її оцінювання та контролю якості. Такий підхід вимагає оновлення нормативних механізмів, що регулюють права та обов’язки студентів, у напрямі чіткого визначення інституційних гарантій, процедурної справедливості та правової визначеності у взаємодії студента з адміністрацією закладу вищої освіти.

У статті структуровано правовий статус студента за трьома вимірами: нормативно-правовим, соціокультурним та інституційним. Зокрема, нормативно-правовий вимір охоплює закріплені на рівні законів та підзаконних актів права і обов’язки студента. Соціокультурний вимір виявляється через участь студента у формуванні академічного середовища, а інституційний – через механізми участі в управлінні університетом і студентському самоврядуванні.

Резюмовано, публічно-правова площина реалізації освітніх прав забезпечується через імперативи Конституції України, профільне законодавство та внутрішньоуніверситетські регламенти, які формують правовий статус студента, визначаючи його права, обов’язки, гарантії участі в управлінні освітнім процесом, а також механізми захисту у випадках порушення прав.

У підсумку, правовий статус студента розглядається як динамічна правова конструкція, що вимагає постійної трансформації та адаптації до змін у сфері вищої освіти. Наголошено на потребі посилення реальних механізмів гарантування та захисту освітніх прав студентів, підвищення ефективності судового та внутрішнього контролю, забезпечення прозорості публічного управління та договірних відносин, а також закріплення правової визначеності у взаємодії між студентом і закладом вищої освіти як рівноправними учасниками освітнього процесу.