Міжнародні та внутрішньодержавні правові проблеми захисту меншин

Анотація

Захист меншин є одним із головних і найважливіших питань усієї світової спільноти. Через низку причин, у тому числі внаслідок історичних подій чи певних ситуацій, кожна людина може виявитися представником меншини. Часто меншини стикаються з численними формами дискримінації, яка стає причиною маргіналізації, насильства та ізоляції. Прагнення цих соціальних груп, які не належать до домінуючої частини населення зберегти свої культурні, релігійні чи етнічні особливості, виникло одночасно з виникненням національних держав. Проблеми меншин, від визначення поняття до встановлення прав їх індивіда та створення механізмів захисту і реалізації цих прав, відносяться до фундаментальних, важливих та гострих проблем прав людини, які мають не лише правову, політичну, а й важливу гуманітарну природу, які міжнародне співтовариство намагається вирішити протягом багатьох років. У цій статті аналізуються всі ці аспекти, викладається суть проблеми, наголошується, що питання захисту меншин спочатку прийняло релігійний та політичний вимір у результаті руйнівних війн у Європі між католиками та протестантами. Потім воно швидко придбало етнічний, національний та мовний вимір, а також юридичні та правові політичні рамки з ухваленням низки міжнародних угод про права меншин та їх захист, особливо після створення Ліги Націй та ООН. У статті пояснюються головні причини відсутності єдиного загальновизнаного визначення поняття меншини, і вказується, що в документах ООН найчастіше використовується підрозділ меншин на національні, етнічні, релігійні, культурні та мовні групи, які в юридичному розумінні є рівнозначними явищами і ведуть до утворення понять одного правового порядку. У статті з’ясовується, що без необхідних заходів та гарантій держав - захист самобутності меншин неможливий. Стаття також описує внутрішньодержавне законодавство України у галузі захисту прав меншин та висвітлює деякі науково обґрунтовані пропозиції. Теоретичні узагальнення та висновки цієї статті можуть бути корисними при розробці законодавства про меншини, у навчальному процесі з «Міжнародне право прав людини та конституційне право» та при підвищенні кваліфікації державних службовців.