Формування моделі міжнародно-правового регулювання приватної військової та охоронної діяльності

Автор(и)

  • О. І. Савка кандидат юридичних наук, доцент кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності, Навчально-науковий інститут права ім. Володимира Великого ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом», докторант Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1723-3412

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.4.31

Ключові слова:

приватна військова та охоронна діяльність, найманство, міжнародне право, міжнародне гуманітарне право, законодавство, збройний конфлікт, Організація Об’єднаних Націй, національна безпека, приватні військові та охоронні компанії

Анотація

В статті розглянуто формування моделі міжнародно-правового регулювання приватної військової та охоронної діяльності. Проведено дослідження генези сучасного розвитку найманста. Визначено чотири хронологічні етапи із зазначенням ключових подій, що вплинули на появу ПВОК та формування міжнародно-правового регулювання їх діяльності. Розглянуто два підходи до регулювання приватної віськової та охоронної діяльності: міжнародно-правовий та «м’яко-правовий». У рамках дослідження під «моделлю» ми розуміємо прогнозований варіант оптимального правового регулювання майбутніх явищ і процесів, що визначає цілі та засоби формування нового правового стану і дозволяє зробити розрахунки пов’язаних із цим реальних результатів. Правова модель відображає рівень чинного правопорядку та його розвитку з урахуванням тенденцій, етапів та показників економічного, соціального та політичного розвитку, а також взаємодії з нормами зовнішнього середовища. Модель складається із комплексу елементів, пов’язаних між собою. На сьогоднішній день одним з головних доктринальних висновків, пов’язаних з регулюванням приватної військової та охоронної діяльності, є теза про те, що в сучасних умовах держава втрачає монополію на застосування збройної сили, яку називають ще «приватизацією насильства», причиною чого є кількісне зростання числа ПВОК як недержавних акторів, залучених до конфліктів у тому числі через делегування державами їм своїх функцій у сфері безпеки. Визначено, що становлення моделі міжнародно-правового регулювання приватної військової та охоронної діяльності було непростим, проте за минулі роки було пройдено шлях від готового Проєкту Конвенції до дискусійного документа у вісім пунктів і назад до Проєкту Документу, межі якого за підтримки великої групи держав-прихильників розвитку міжнародно-правового регулювання приватної військової та охоронної діяльності дозволяють прогнозувати подальші перспективи. Оптимальним виходом із ситуації з невизначеністю міжнародно-правового регулювання приватної військової та охоронної діяльності є використання комбінованого підходу до регулювання приватної військової та охоронної діяльності діяльності, що поєднує переваги сформованих моделей і позицій. Приватна військова та охоронна діяльність торкається комплексу різногалузевих, дискусійних питань міжнародного права, відповідно теоретична модель міжнародно-правового регулювання приватної військової та охоронної діяльності виходить із пріоритету використання договірних механізмів, що доповнюються рекомендаційними актами та модельним законодавством. Необхідним елементом теоретичної моделі міжнародно-правового регулювання приватної військової та охоронної діяльності є принципи визначення юрисдикції держав та заборона наділення ПВОК та їх співробітників юрисдикційним імунітетом.

Посилання

Доповідь Робочої групи щодо використання найманців як засобу порушення прав людини та протидії здійсненню права народів на самовизначення. A/HRC/7/7. С. 13. URL: https://undocs.org/Home/Mobile?FinalSymbol=A%2FHRC%2F7%2F7&Language=E&DeviceType=Desktop&LangRequested=False.

Private Military Security Services Market Size worth USD 366.8 Billion by 2028. With stunning 7.2% CAGR, Says Vantage Market Research // GlobeNewswire. URL: https://www.globenewswire.com/en/news-release/2022/06/22/2466892/0/en/Private-Military-Security-Services-Market-Size-worth-USD-366-8-Billion-by-2028-With-stunning-7-2-CAGR-Says-Vantage-Market-Research.html.

Cameron, L., Chetail, V. Privatizing War: Private Military and Security Companies Under Public International Law. Cambridge: Cambridge University Press, 2013. ISBN 9781107032408.

Мандат міжурядової робочої групи відкритого складу з розробки змісту міжнародної нормативної бази регулювання, моніторингу та контролю діяльності приватних військових та охоронних компаній. Резолюція Ради з прав людини 28 вересня 2017 року. A/HRC/ RES/36/11. URL: https://ap.ohchr.org/documents/dpage_e.aspx?si=A/HRC/RES/36/11.

Щорічні тематичні доповіді Робочої групи ООН щодо використання найманців як засобу порушення прав людини та протидії здійсненню права народів на самовизначення. URL: https://www.ohchr.org/ru/special-procedures/wg-mercenaries/annual-thematic-reports.

Huskey, K.A. & Sullivan, S.M. The American Way: The American Way: Private Military Contractors Private Military Contractors & U.S. Law After 9/11 & U.S. Law After 9/11. The University of Texas School of Law. PRIV-WAR. URL: https://priv-war.eui.eu/wp-content/uploads/sites/40/2008/12/nr-02-08-united-states.pdf.

Chesterman, S. Lawyers, Guns, and Money: The Governance of Business Activities in Conflict Zones // Chicago Journal of International Law. 2010. Vol. 11. No. 1. Article 11. URL: https://chicagounbound.uchicago.edu/cjil/vol11/iss1/11.

Chesterman, Simon, and Lehnardt, Chia (eds), From Mercenaries to Market: The Rise and Regulation of Private Military Companies (Oxford, 2007; online edn, Oxford Academic, 1 Jan. 2009), https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199228485.001.000.

Tonkin, H. State Control over Private Military and Security Companies in Armed Conflict. Cambridge: Cambridge University Press, 2011. doi: 10.1017/CB09780511993367.

Hin-Yan Liu. Cybersecurity and Cyberwarfare as Emerging Gaps in Private Military and Security Company Regulation: Thoughts for the UN Working Group.

Горовенко В. & Тютюнник В. (2013). Приватні воєнні компанії: міжнародний досвід і можливі шляхи його реалізації в Україні. Наука і оборона, № 3. С. 32–39.

Кириченко С. (2021). Роль приватних військових компаній у воєнних конфліктах. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, № 1 (71). С. 12–17.

Ковальський О. (2019). Залучення приватних військових та охоронних компаній: проблеми міжнародно-правового регулювання. Тенденції реформування правової системи України і країн світу: правові, психологічні та соціокультурні аспекти: матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Тернопіль, 5-6 листопада). Тернопіль. С. 108–111.

Кохан Г. (2020). Правові питання діяльності приватних військових компаній: міжнародний аспект. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, серія: юридичні науки. Том 31 (70). Ч. 3. № 2. C. 190–201.

Івасечко О. & Бондар Д. (2023). Міжнародний досвід діяльності приватних військових компаній у збройних конфліктах. Регіональні студії, № 32. С. 103–107.

Санжаревський О., Байда Н., Стемпіцький А. (2021). Приватні військові компанії: міжнародний досвід та перспективи для України. Слов’янський світ і Україна. С. 414-421.

Prem, B. The regulation of private military and security companies: Analyzing power in multi-stakeholder initiatives. Contemporary Security Policy. 2021. Vol. 42. No. 3. P. 345–370. DOI: 10.1080/13523260.2021.1897225.

David Shearer. Private Armies and Military Intervention. Routledge 2013. First published February 1998 by Oxford University Press for The International Institute for Strategic Studies.

Singer, P.W. Corporate Warriors: The Rise of the Privatized Military Industry. 2003 by Cornell University. Updated edition 2008.

Singer, P.W. Corporate Warriors: The Rise of the Privatized Military Industry and Its Ramifications for International Security. International Security. 2001. Vol. 26. No. 3. P. 186–220. URL: http://www.jstor.org/stable/3092094.

Singer, P.W. Outsourcing War. Foreign Affairs. 2005. Vol. 84. No. 2. P. 119–132. DOI: 10.2307/20034280.

Avant, D. (2012). Mercenaries. The Wiley-Blackwell Encyclopedia of Globalization. DOI: 10.1002/9780470670590.wbeog383.

Kinsey, Ch. Corporate Soldiers and International Security: The Rise of Private Military Companies. ISBN 9780415457767 212 Pages Published August 31, 2006 by Routledge.

Mumford, A. Proxy Warfare. Oxford: Polity Press, 2013. ISBN: 978-0-74567092-8.

Percy, S. Mercenaries: Strong Norm, Weak Law. International Organization. 2007. Vol. 61. No. 2. P. 367–397. DOI: 10.1017/S0020818307070130.

Percy, S. Mercenaries: The History of a Norm in International Relations, New York, 2007. doi: 10.1111/j.1747-7093.2008.00152_3.x P.90; From Mercenaries to Market: The Rise and Regulation of Private Military Companies (Oxford, 2007; online edn, Oxford Academic, 1 Jan. 2009), https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199228485.001.0001.

Савка О.І. Регулювання приватної військової та охоронної діяльності: порівняльний аналіз політики міжнародних організацій і світових держав. Аналітично-порівняльне правознавство – електронне наукове фахове видання юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет». № 03, 2025. Частина 3. С. 361–367.

Панафідін І.О. Природно-правова концепція справедливої війни Гуго Гроці. Сталий розвиток промисловості та суспільства / редкол.: Ю.Г. Вілкул, М.І. Ступнік, З.П. Бакум та ін. Кривий Ріг, 2013. Т. 2. С. 143-144.

Відповідальність міжнародно-правова / Юридична енциклопедія: [у 6 т.]/ ред. кол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1998-2004. ISBN 966-749-200-1.

OAE Convention for the Elimination of Mercenarism in Africa. URL: http://www.au.int/en/sites/default/files/Convention_En_Elimination_of_Mercenariism_in_Africa_ Libreville_03July1977_52.pdf.

The Oxford Companion to World War II, Oxford University Press, 2001 paperback edition, ISBN0198604467, «Special Air Service» URL: https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/acref/9780198604464.001.0001/acref-9780198604464.

Рада з прав людини. Десята сесія. Резолюція 10/11. Використання найманців як порушення прав людини і протидії здійсненню права народів на самовизначення URL: https://ap.ohchr.org/documents/R/HRC/resolutions/A_HRC_RES_10_11.pdf.

Доповідь Спеціального доповідача Комісії з прав людини щодо використання найманців як засобу порушення прав людини та протидії здійсненню права народів на самовизначення. А/43/632. E/CN.4/I988/I4 03.10.1988 р. C. 6. URL: https://digitallibrary.un.org/record/47765?ln.

Боб Денар – «Король найманців». Bob Denard. URL: https://www.youtube.com/watch?v=wRSe4aDo4Q8.

Майк Хоар. «Мед». Mike Hoare. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8TvANS6_Vaw.

Lockwood, G.H. Report on the Trial of Mercenaries: Luanda, Angola – June, 1976, 1977 7-3. Manitoba Law Journal. 1977. Vol. 7. No. 3. P. 183–202.

Organisation of African Unity’s Convention on the Elimination of Mercenarism in Africa. URL: https://au.int/sites/default/files/treaties/37287-treaty-0009_-_oau_convention_for_the_elimination_of_mercenarism_in_africa_e.pdf.

List of countries which have signed, ratified/acceded to the OAU Convention for the elimination of mercenarism in Africa. URL: https://au.int/sites/default/files/treaties/37287-sl-oau_convention_for_the_elimination_of_mercenarism_in_africa_1.pdf.

Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. Стаття 75; Стаття 47. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text.

Нільс Мельцер. Міжнародне гуманітарне право. Загальний курс. Українська версія підготовлена Делегацією МКЧХ в Україні Україна, м. Київ. 2020. 398 с. URL: https://www.asser.nl/media/795044/icrc-comprehensive-introduction-to-ihl-ukr.pdf.

Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням та навчанням найманців. Прийнято резолюцією 44/34 Генеральної Асамблеї від 4 грудня 1989 року. Документ 995_103, чинний, поточна редакція Ратифікація від 14.07.1993, підстава – 3381-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_103#Text.

International Convention Against the Recruitment, Use, Financing and Training of Mercenaries. Status as at: 16-08-2023 URL: https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=IND&mtdsg_no=XVIII-6&chapter=18&clang=_en.

Камерон Л. Приватні військові компанії: їх статус міжнародного гуманітарного права та вплив МГП на регулювання їх діяльності. URL: https://international-review.icrc.org/sites/default/files/reviews-pdf/2020-11/519.pdf.

Best, G. Humanity in Warfare: the Modern History of the International Law of Armed Confl icts, 1980, p. 328. Цит. по Shearer, D. Private Armies and Military Intervention. P.27.

Montreux Document, Part I, Obligation 2, ст. 11. URL: https://www.montreuxdocument.org/pdf/Legislative-Guidance-Toolkit_uk.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-12