Правовий режим управління правами інтелектуальної власності у міжнародних космічних проєктах: перспективи та можливі моделі

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню правового режиму управління правами інтелектуальної власності (ІВ) у сфері міжнародної космічної діяльності, зокрема в контексті транснаціональних консорціумів. Здійснено міждисциплінарний аналіз, що поєднує правові, інституційно-економічні та політичні аспекти регулювання обігу об’єктів ІВ у коопераційних космічних проєктах, що охоплюють як державні, так і приватні суб’єкти. Аргументується, що зі зростанням комерціалізації космічної діяльності, залученням недержавних акторів та інтенсифікацією трансферу технологій, права ІВ набувають не лише техніко-юридичної, але й стратегічної функції. Визначено, що класичні національні механізми охорони та реалізації прав ІВ виявляються недостатніми для врегулювання новітніх викликів у цій сфері, зокрема щодо об’єктів, створених у космічному просторі, або в рамках міжнародних дослідницько-технологічних ініціатив. Обґрунтовується необхідність формування гібридного правового режиму управління ІВ, який би поєднував положення міжнародного космічного права, національного законодавства, контрактного регулювання, норм публічного права (зокрема експортного контролю), а також внутрішніх норм і політик консорціумів. Особливу увагу приділено транснаціональному космічному консорціуму як новітній формі глобального урядування, що не є аналогом транснаціональної корпорації, але виконує функції координації, інституціоналізації та формалізації спільної діяльності державних і приватних суб’єктів. Підкреслюється, що формування ефективного правового режиму ІВ неможливе без інституціоналізації процедур попереднього ліцензування, створення внутрішніх органів управління ІВ у межах консорціумів, та визначення алгоритмів розподілу прав на результати спільної діяльності. Також зазначено про потенційні ризики фрагментації міжнародного правопорядку, які можуть виникати внаслідок автономізації транснаціональних консорціумів та утворення напівавтономних нормативних режимів. У зв’язку з цим наголошується на необхідності модернізації міжнародного космічного права, яке має забезпечити баланс між інтересами приватного інноваційного розвитку та справедливим доступом до космосу.