Медіація у сфері міжнародного права: вирішення транскордонних спорів

Анотація

Статтю присвячено проблемі застосування медіації у вирішенні транскордонних спорів. Узагальнено, що у сфері міжнародних відносин медіація відіграє ключову роль у мирному врегулюванні конфліктів між державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами. Вона сприяє досягненню взаємоприйнятних рішень, зміцненню співпраці між сторонами та зниженню ймовірності нових конфліктних ситуацій. Процедура медіації (посередництва) є одним із найбільш оптимальних способів альтернативного регулювання транскордонних спорів. Підкреслено, що медіація – це спосіб регулювання спорів при взаємодії медіатора на основі добровільної згоди з метою досягнення сторонами взаємоприйнятного рішення.

Процедура медіації проводиться за участю нейтрального, неупередженого посередника – медіатора. Сторони вступають у процедуру і беруть участь у ній лише на добровільній основі, в умовах конфіденційності та рівноправності, рішення приймаються сторонами самостійно та виключно на основі доброї волі, що, відповідно, сприяє і добровільному виконання досягнутих угод.

Медіація застосовується в різноманітних сферах, таких як політична дипломатія, економічні відносини, торгівля, екологічні питання тощо. Головною метою міжнародної медіації є сприяння мирному вирішенню конфліктів та запобігання насильству. Конкретизовано переваги медіації (економія часу та простота на відміну розгляду спорів у національному суді; залучення незалежної сторони до аналізу проблеми; можливість припинити медіацію будь-якої миті без застосування будь-яких санкцій; конфіденційність процедури врегулювання спору, що дозволяють уникнути публічного розголосу; сторонам надається можливість самим виробити вирішення спору шляхом досягнення компромісу, тим самим конфлікт між сторонами припиняється повністю або в частині, узгодженій сторонами. Здійснено припущення, що подальший розвиток цього механізму потребує вдосконалення методології, підвищення кваліфікації медіаторів та створення нормативно-правових та інституційних рамок, які б сприяли ефективному функціонуванню медіації у міжнародній політиці.