Вибори як владний інструмент у концепції А. Тойнбі. Історична ретроспектива: Європа та Україна

Анотація

Статтю присвячено аналізові з історико-правових позицій мало дослідженим елементам у державно-політичній концепції всесвітньовідомого британського вченого ХХ століття Арнольда Тойнбі.

Здійснюючи аналіз цивілізаційного розвитку окремих регіонів, насамперед, західноєвропейського, А. Тойнбі дійшов до висновку, що найбільш вдалою моделлю суспільно-політичного та економічного розвитку Європи стала модель англійської державності Нового Часу. Вивчаючи етапи державної та соціальної еволюції англійського, а згодом британського суспільства А. Тойнбі підкреслив, що лідерські позиції Великобританії наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ століть (період «індустріалізму») визначилася сукупністю вдалих рішень попереднього періоду, який він визначив як «парламентське врядування» (ХVІІ – перша половина ХVІІІ ст.).

На його думку найбільш ефективним рішенням стало застосування представницької демократії, що утворилася в Англії ще у ранньосередньовічному періоді на основі традиційних інституцій додержавного часу, властивих і іншим європейським народам, але змогла додати державно-правові досягнення італійських міст-держав епохи Відродження і з цього сплаву перейшла до реальної національної держави на противагу феодальній.

Поступово механізм англійського легального представництва удосконалювався і на початку ХХ століття досяг максимальної ефективності. Це дозволило Великій Британії вийти на провідні економічні та політичні позиції в європейському та світовому суспільстві протягом ста років – від Наполеонівських воєн до початку Першої світової війни.

Державно-політична ситуація у світі змінилася після Другої Світової війни – розпочався процес розпаду імперських держав і переважання держав локальних, тобто національних. Утім Тойнбі висловив сумнів, що інституції парламентського представництва зможуть бути ефективною відповіддю на трансформації сучасного державно-суспільного життя. Автори запропонованого матеріалу дійшли до висновку, що українська державність історично належить до європейської державної моделі, але через втрату суверенітету і поглинення російською імперією лише після 1991 р. отримала можливість реалізувати засади європейської демократії.