Віртуальна реальність у судовому процесі: погляд з Німеччини та України

Анотація

Стаття досліджує інтеграцію технологій віртуальної реальності («VR») в судовий процес. Дослідження починається з аналізу практичних кейсів використання віртуальної реальності в судових процесах у Німеччині та інших державах, де відомі випадки застосування інструментів віртуальної реальності для таких цілей, як відтворення місця злочину та презентація доказів.

Серед згаданих прикладів застосування віртуальної реальності в судовому процесі, зокрема, використання віртуальної реальності для реконструкції місця злочину вбивства двох поліцейських у місті Кузелі, судовий процес проти колишнього охоронця концтабору Аушвіц-Біркенау Райнхольда Ганнінга, розслідування ДТП зі смертельним наслідком у місті Вісбадені (кримінальні справи в Німеччині), а також цивільна справа у США «Stephenson v. Honda Motors Ltd. of America». Крім того, в статті розглядаються деякі поточні пілотні проєкти та ініціативи щодо використання віртуальної реальності в сфері права, зокрема, для моделювання судових засідань, юридичної освіти та професійного навчання.

Далі у статті проаналізовано поточний стан та перспективи інтеграції віртуальної реальності в судову систему України. У дослідженні розглянуто погляди українських науковців-правників, які вивчали потенціал віртуальної реальності.

Наприкінці дослідження окреслено ключові переваги та виклики, пов’язані з інтеграцією віртуальної реальності в судовий процес. Хоча віртуальна реальність пропонує значні переваги, вона також породжує складні юридичні та етичні виклики. Судді повинні бути готовими до розгляду спорів та вирішення складних правових питань, пов’язаних з використанням технологій віртуальної реальності, що вимагає водночас і прийняття відповідних нормативно-правових актів, які б могли тлумачитися та застосовуватися судами.

У статті зроблено висновок, що ефективна інтеграція віртуальної реальності в судовий процес повинна спиратися на спеціалізовану нормативно-правову базу, яка має визначати правовий статус віртуальної реальності, регулювати допустимість і процесуальний статус доказів, заснованих на віртуальній реальності, а також вирішувати проблеми захисту даних та інші проблеми, пов’язані з використанням віртуальної реальності в судовому процесі.