Конфіденційне співробітництво адвоката з правоохоронними органами: правові обмеження та гарантії

Анотація

У статті проведений правовий аналіз природи конфіденційного співробітництва адвоката з правоохоронними органами на стадії досудового розслідування та при здійсненні оперативно-розшукової діяльності. Проаналізовано нормативні обмеження та професійні гарантії, які спрямовані на захист адвокатської таємниці, незалежності адвоката та забезпечення права на захист. У статті обґрунтовано недопустимість залучення адвокатів до негласних дій у зв’язку з ризиком порушення принципу конфіденційності.

Метою статті є дослідження законодавчих обмежень конфіденційного співробітництва адвоката з правоохоронними органами, а також обґрунтування недопустимості участі адвокатів в оперативно-розшукових заходах та негласних слідчих (розшукових) діях на стадії досудового розслідування у зв’язку з необхідністю дотримання принципів адвокатської таємниці, професійної незалежності та забезпечення права на захист.

Зроблено висновок, що імунітет адвоката від негласного співробітництва з органами, що здійснюють оперативно-розшукову або негласну діяльність в стадії досудового розслідування, можна розглядати як окрему форму правового захисту, спрямовану на забезпечення його професійної незалежності. У широкому розумінні, ця форма імунітету є частиною загальної системи гарантій, які покликані виключити можливість впливу на захисника як представника сторони захисту. Конфіденційне співробітництво адвоката з правоохоронними органами в межах оперативно-розшукової діяльності та під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій в стадії досудового розслідування є юридично та етично неприйнятним явищем, що суперечить принципам адвокатської діяльності, зокрема - принципу збереження адвокатської таємниці, професійної незалежності адвоката та забезпечення права особи на захист. Враховуючи специфіку професії, участь адвоката в негласній діяльності в статусі конфідента є несумісною з вимогами збереження адвокатської таємниці, засадами верховенства права, стандартами Європейського суду з прав людини та національною судовою практикою. Тому необхідним є посилення механізмів контролю за дотриманням встановлених правових обмежень, запобігання тиску на адвокатів, а також впровадження додаткових інституційних гарантій захисту професійної незалежності адвокатів у кримінальному провадженні.