Законодавчі положення та теоретичні уявлення щодо сутності кримінального переслідування: історичний аспект

Анотація

Наукову статтю присвячено дослідженню законодавчих положень та теоретичних уявлень щодо сутності кримінального переслідування у історичному аспекті. Законодавче регулювання та теоретичні погляди щодо здійснення кримінального переслідування розглянуто відповідно до таких історичних періодів: дорадянський період (… – 1917 р.), радянський період (1917– 1991 рр.), післярадянський період (1991–2012 рр.), новітній період (2012-2025 рр.), наступний період (2025 р. – …). Зазначено, що у дорадянський період поняття «кримінальне переслідування» не вживалось у нормативних актах. Фактично діяльність з кримінального переслідування під час даного історичного періоду мала змістом державну обвинувальну діяльність з приводу події вчинення кримінального правопорушення. Статут кримінального судочинства 1864 р. передбачав діяльність, яка фактично була кримінальним переслідуванням, однак називав її судовим переслідуванням. З’ясовано, що під час радянського та післярадянського періодів зміст поняття «кримінальне переслідування» набув певної деталізації. Незважаючи на те, що в кримінальному процесуальному законодавстві раннього етапу радянського періоду містилось поняття «кримінальне переслідування», останнє виглядало не чітко, та означало в цілому процес розслідування злочинів. Визначалось, що кримінальне переслідування може бути виключно персоніфікованою діяльністю, а прокурор розглядався як центральна та єдина фігура кримінального переслідування. Встановлено, що сучасні теоретичні уявлення щодо суб’єктів, які здійснюють кримінальне переслідування різняться, однак в більшості, кримінальне переслідування не ототожнюється виключно з прокурорською діяльністю. Фактично кримінальне переслідування також здійснюють слідчий, дізнавач, оперативні працівники, у випадках, передбачених КПК України – потерпілий. Відмічено, що наступний етап пов’язаний з розвитком функції кримінального переслідування, а саме з нормативним закріпленням такого поняття, законодавчим визначенням кола суб’єктів кримінального переслідування, визначенням його меж тощо.