Деякі аспекти початку перебігу строку кримінального процесуального затримання

Автор(и)

  • А. Д. Ошедша аспірантка відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності ім. акад. В.В. Сташиса НАПрН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.3.60

Ключові слова:

кримінальне процесуальне затримання, підозрюваний, момент затримання, кримінальне провадження, право на свободу, обмеження свободи

Анотація

У статті розглянуто проблемні аспекти визначення початкового моменту перебігу строку кримінального процесуального затримання. Наголошено, що кримінальне процесуальне затримання зачіпає фундаментальні права та свободи людини під час реалізації кримінальної процесуальної діяльності, внаслідок чого будь-яке тимчасове обмеження права на свободу має супроводжуватись дотриманням передбачених кримінальним процесуальним законодавством гарантій. Зазначено, що при проведенні процесуальних дій спрямованих на викриття особи або перевірку її можливої причетності до вчинення кримінального правопорушення, уповноважені службові особи вдаються до фактичного обмеження свободи з метою забезпечення безперешкодного проведення процесуальної дії, запобігання втечі особи, яка викривається, унеможливлення знищення або приховання доказів, недопущення контакту з іншими учасниками кримінального провадження тощо. З’ясовано, що кримінальне процесуальне законодавство передбачає обмеження свободи особи шляхом заборони залишати місце здійснення процесуальної дії та примусово перебувати поруч з уповноваженою службовою особою чи залишатися у приміщенні, визначеному останньою. Звернуто увагу, що на практиці тимчасове обмеження права на свободу особи під час проведення процесуальних дій (зокрема, обшуку та огляду) не визнається затриманням, попри те, що особа зазнає реального обмеження свободи, оскільки після отримання відповідних заборон від уповноваженої службової особи втрачається можливість вільно пересуватися або залишити місце здійснення процесуальної дії. На підставі аналізу судової практики доведено, що кримінальний процесуальний закон не розмежовує кримінальне процесуальне затримання, що вимагає надання особі статусу підозрюваного та забезпечення відповідних процесуальних гарантій, від заходів, покликаних забезпечити примусову участь особи у проведенні процесуальної дії. Обґрунтовано необхідність більш широкого розуміння початкового моменту кримінального процесуального затримання у контексті здійснення фактичного обмеження права особи на свободу у разі викривальної діяльності сторони обвинувачення для встановлення причетності такої особи до вчинення кримінального правопорушення.

Посилання

Посібник зі статті 5 Європейської конвенції з прав людини. Право на свободу та особисту недоторканність. Рада Європи / Європейський суд з прав людини, 2025. 75 с.

Назаров В.В. Проблемні питання застосування затримання у кримінальному провадженні. Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. Серія: економіка, право, політологія, туризм. 2010. № 2 (2). С. 67-68.

Крет Г.Р. Процесуальний порядок повідомлення про затримання близьких родичів затриманого, членів його сім’ї та інших осіб. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 2. С. 102–107.

Янович Ю.П. Складові частини затримання особи без ухвали слідчого судді, суду в кримінальному процесі. The Journal of VN Karazin Kharkiv National University. Series Law. 2014. № 18. С. 181–184.

Логін Р.І. Процесуальний порядок затримання уповноваженою службовою особою під час досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень. Форум права. 2024. № 78 (1). С. 140–151.

Макаренко Є.І. Правомірність затримання підозрюваного. Право і суспільство. 2013. № 4. С. 174–181.

Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. Голос України. 2012. № 90-91. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 12.06.2025).

Потоцький М.М. Затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення: дис. … докт. філософії. Кропивницький. 2022. 275 с.

Макаренко Є.І. Щодо сутності затримання підозрюваного за новим Кримінальним процесуальним кодексом України. Право і суспільство, 2013. № 3. С. 126–134.

Лоскутов Т.О. Обмеження та порушення права на свободу під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 2. С. 226–230.

Постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року. Справа № 596/509/22. Провадження № 51-4206км23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113985494 (дата звернення: 12.06.2025).

Постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року. Справа № 607/3133/20. Провадження № 51-1528км24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/123281923 (дата звернення: 12.06.2025).

Постанова Верховного Суду від 08 лютого 2018 року. Провадження № 51-386 км 18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/72243400 (дата звернення: 12.06.2025).

Постанова Верховного Суду від 29 червня 2023 року. Справа № 759/9497/17. Провадження № 51-16 км 23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111972757 (дата звернення: 12.06.2025).

Лоскутов Т.О. Окремі проблемні питання кримінального процесуального затримання. Кримінальна юстиція в Україні: реалії та перспективи: матеріали круглого столу (м. Львів, 11 червня 2021 року). Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. С. 244–246.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-04

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність